1.2 Структура потенціалу підприємства

З урахуванням викладеного можна чіткіше уявити не тільки сутність потенціалу підприємства, а і його структурну побудову.

Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) звязків між елементами.

Структуру потенціалу підприємства складається з обєктних та субєктних складових.

1. Субєктні складові повязані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а становлять передумову раціонального споживання обєктних складових. До них відносяться: науково-технічний потенціал, управлінський потенціал, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал.

Науково-технічний потенціал - узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва (науки, техніки, технології).

Управлінський потенціал - це навички та здібності керівників усіх рівнів управління.

Потенціал організаційної структури управління - це загальнокорпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства.

Маркетинговий потенціал - це здатність підприємства систематизовано визначати потреби попиту, організовувати виробництво, продаж і післяпродажне обслуговування на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту.

Логістичний потенціал - це максимальна продуктивність підрозділів, що відповідають за пересування матеріалів і готових виробів (транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл).

2. Обєктні складові повязані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства.

Інноваційний потенціал - сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових ідей.

Виробничий потенціал - наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції. (послуг). Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять:

- потенціал землі та природно-кліматичні умови;

- потенціал основних фондів;

- потенціал оборотних фондів;

- потенціал нематеріальних активів;

- потенціал технологічного персоналу;

- потенціал відтворення;

- фінансовий потенціал.

Потенціал землі та природно-кліматичні умови - можливості підприємства використовувати сукупні природні багатства у господарській діяльності.

Фондовий потенціал - наявні та скриті можливості основних фондів.

Потенціал оборотних фондів - це частина виробничого капіталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виготовлення і витратах майбутніх періодів.

Потенціал нематеріальних активів - сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи наявні продукти інтелектуальної праців господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів.

Потенціал технологічного персоналу - здатність робітників виробляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи.

Потенціал відтворення - це сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які перебувають у розпорядженні підприємства або можуть бути додатково залучені й використані відтворення факторів виробництва.

Фінансовий потенціал - обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, що ними воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат.

Також існують інтегруючі складові: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали.

Формування потенціалу підприємства - це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Структура економічного потенціалу визначається:

- обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами - патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним та мотиваційним потенціалом;

- можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом);

- інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;

- інноваційними можливостями підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск нової конкурентоспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами;

- фінансовими можливостями залучення коштів;

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.