16. Ієрархія потреб

Потреба є однією з фундаментальних категорій економічної науки, вони мотивують поведінку людини, формують сукупність її інтересів.

У загальному визначенні потреба – це нужда у чому-небудь, об’єктивна необхідність для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, суспільства в цілому, вона вимагає задоволення і тому спонукає до діяльності. Це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і викликає прагнення змінити такий стан речей.

Також, широко відома класифікація потреб, яку здійснив американський соціолог А.Маслоу:

• Потреби в самовираженні та самореалізації

• Потреби в повазі до себе та в певному соціальному статусі

• Соціальні потреби (соціальні контакти, духовна близькість тощо)

• Потреби в безпеці і захисті (гарантії доходу, забезпеченості роботою, охорона здоров’я і т.д.)

• Фізіологічні потреби (їжа, вода, одяг, житло)

Різні потреби перебувають у певному взаємозв’язку одні з одними і ґрунтуються одні на одних. Та з незадоволених потреб, що стоїть найнижче, є найважливішою. Коли її задовольняють, найважливішою стає та, що перебуває сходинкою вище.

Засоби задоволення людських потреб називаються благами.

Розрізняють такі блага:

• неекономічні (необмежені) та економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби);

• споживчі блага (товари та послуги, для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);

• матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва).

Економічні потреби можна класифікувати наступним чином.

За характером виникнення:

• первинні (базові), вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: інформація.

За засобами задоволення:

• матеріальні (потреби в матеріальних благах); нематеріальні (духовні потреби).

За нагальністю задоволення:

• першочергові (предмети першої необхідності); другорядні (предмети розкоші).

За участю у відтворювальному процесі:

• виробничі (потреби у засобах виробництва); невиробничі (потреби у споживчих благах).

За суб’єктами вияву:

• особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда); колективні, групові (потреби групи людей, колективу); суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

• Закон зростання потреб людей виражає об’єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв’язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства.

Отже, розширення потреб людей – це загальний закон розвитку суспільства. Потреби – умова і продукт розвитку суспільства. Характер, структура і способи задоволення потреб залежать від рівня розвитку продуктивних сил, змісту виробничих відносин, надбудови, природних умов, національних традицій і т.д. Проте вирішальний вплив на динаміку потреб має виробництво.