26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
Кластери
кластер – це сконцентровані за географічною ознакою групи взаємопов’язаних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у відповідних галузях, а також пов’язаних з їхньою діяльністю організацій у певних сферах, які конкурують між собою, але разом з тим ведуть спільну роботу. Таким чином, аби бути кластером, група географічно близьких і взаємопов’язаних компаній і зв’язаних з ними організацій повинна діяти у певній сфері, характеризуватися спільною діяльністю і взаємодоповнювати одна одну. Таким чином, кластер – це передусім соціальне явище, яке формується в результаті об’єднання зусиль людей та організацій задля задоволення своїх економічних інтересів. При цьому регіони, на території яких складаються кластери, стають лідерами економічного розвитку. Вони визначають в цілому конкурентоспроможність національної економіки. Регіони, що не мають кластерів, займають гірше економічне положення.
Внутрішні регіони
В сучасних умовах ринкових трансформацій задля забезпечення необхідних для економічного розвитку національної економіки різноманітних ресурсів і доходів перед регіонами багатьох країн особливо актуалізуються проблеми самовизначення в загальній системі відтворювальних відносин. Необхідність управління економічним розвитком в регіоні обумовлена в першу чергу загальними недоліками функціонування ринкової економіки, її націленістю на отримання економічного ефекту та ігноруванням проблем соціальної справедливості. У сучасній економічній науці найбільше розповсюдження отримали чотири парадигми регіону: регіон-квазідержава, регіон-квазікорпорація, регіон-ринок (ринковий ареал), регіон-соціум.
Регіон як квазідержава представляє собою відносно відокремлену систему держави та національної економіки. Регіон як квазікорпорація представляє собою значний суб'єкт власності (регіональної та муніципальної) та економічної діяльності. Підхід до регіону як до ринку, що має певні кордони (ареал) акцентує увагу на загальних умовах економічної діяльності (підприємницький клімат) та особливостях регіональних ринків різних товарів і послуг, праці, кредитно-фінансових ресурсів, цінних паперів, інформації, знання тощо. Підхід до регіону як до соціуму (спільності людей, що проживають на певній території) висуває на передній план відтворення суспільного життя (населення і трудових ресурсів, освіти та охорони здоров'я, культури, навколишнього середовища) та розвиток системи розселення.
Ефективність державного управління економічним розвитком в регіоні передбачає дослідження проблем взаємозв’язку регіональної економіки та регіональної політики. Проблема створення всезагальної теорії раціонального розміщення економіки по території країни поки не вирішена.
Регулятивні інститути
Інститути – досить важливе поняття при вивченні системи управління економічним розвитком. Термін “інститут” застосовують для позначення організацій або установ, що формують соціально-економічне середовище ринкового господарства, а також різні неформальні відносини, регульовані традиціями, неписаними правилами поведінки, досягнутими угодами тощо. В організаційній структурі системи державного регулювання економікою виділяються інституціональні структури державного управління, наприклад, банківська система, фінансова система тощо. До загальновизнаних правових регулятивних інститутів відносять конституцію держави, кодекси, що регулюють чи інші сфери суспільного життя, закони, постанови, суди, прокуратуру і т.д. Серед економічних та адміністративних інститутів можна виокремити податкову систему, системи державного кредитування, субсидування, пенсійного забезпечення, ліцензування, ціноутворення, штрафних санкцій тощо. За способом дії регулятивні інститути державного регулювання економіки поділяються на планові та ринкові регулятори. Планові регулятори – це свідомі дії людини із налагодження конкретної економічної діяльності; ринкові регулятори – об’єктивно існуючі, які складаються в результаті взаємодії багатьох виробників і споживачів товарів та послуг.
- 1. Сутність економічного мислення
- 2. Середовище формування економ. Мислення: економічне політико-правове, соціально-культурне
- 3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- 4. Розвиток економічного мислення. 5. Економічне мислення і економічна практика
- 6. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій
- 7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- 8. Предмет економічної науки
- 9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна
- 10. Етапи розвитку економічної науки
- 11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- 12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- 13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- 14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- 15. Економічні потреби
- 16. Ієрархія потреб
- 17. Економічні потреби
- 18. Взаємозв’язок потреб та інтересів
- 19. Мотиви та стимули
- 20. Економічна поведінка
- 21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- 22. Національні та глобальні економічні інтереси
- 23. Сутність та структура економічної системи
- 24. Відносини власності
- 25. Домогосподарства, підприємства(фірми) та сектори економіки
- 26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- 27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- 28. Національні та міжнародна економічна системи
- 29. Формування глобальної економічної системи
- 30. Сутність і види економічної діяльності
- 31. Суспільний поділ праці
- 32. Виробнича діяльність
- 33. Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність
- 34. Інвестиційна діяльність
- 35. Інноваційна діяльність
- 36. Торгівельно маркетингова діяльність
- 37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- 38. Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми
- Асоціація - найпростіша форма договірного об’єднання підприємств та інших підприємницьких структур з метою постійної координації господарської діяльності.
- 39. Витрати та результати підприємницької діяльності
- 40. Продуктивність праці
- 41. Прибуток і рентабельність
- 42. Економічна рента та її види
- 43. Регулювання підприємницької діяльності
- 44. Міжнародна підприємницька діяльність
- 45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- 46. Динаміка економічного розвитку та його фактори
- 47. Економічне зростання, його критерії та показники
- 48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- 49. Типи та моделі економічного розвитку
- 50. Сталий економічний розвиток
- 51. Циклічний характер економічного розвитку
- 52. Економічна криза
- 53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- 54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- 55. Функції капіталу
- 56. Капітал і наймана праця
- 57. Людський капітал 58. Інтелектуальний капітал 59. Інформаційний капітал
- 60. Виробничий капітал 61. Підприємницький капітал 62. Фінансовий капітал
- 63. Кругообіг капіталу та його стадії
- 64. Ефективність кругообігу капіталу
- 65. Міжнародний рух капіталу
- 66. Праця і людський ресурс
- 67. Вартість і оплата праці
- 68. Заробітна плата
- 69. Інвестиції в людський ресурс
- 70. Освіта та професійні компетенції працівника
- 71. Інтелектуалізація праці
- 72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- 73. Дискримінація праці
- 74. Нерівність в доходах та проблема бідності
- 75. Соціалізація економіки
- 76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- 77. Економічні блага
- 78. Товар та його характеристика
- 79. Гроші
- 80. Грошовий вимір вартості товару
- 81. Сутність і функції ринку
- 82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- 83. Попит і пропозиція
- 84. Ринкове ціноутворення
- 85. Конкуренція, монополія, олігополія
- 86. Ринок і держава
- 87. Сегментація ринку
- 88. Ринок землі та нерухомості
- 89. Ринок товарів та послуг
- 90. Ринок капіталу
- 91. Ринок людського ресурсу
- 92. Ринок інновацій
- 93. Міжнародні ринки. 94. Становлення глобального ринку
- 95. Суспільне відтворення, його типи та показники
- 96. Національний дохід
- 97. Валовий внутрішній продукт
- 99. Національне багатство
- 100. Доходи населення
- 101. Податки
- 102. Державний бюджет
- 103. Інфляція
- 104. Соціальна політика
- 105. Відтворення людського ресурсу
- 106. Держава в системі суспільного відтворення
- 107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів