80. Грошовий вимір вартості товару
Оскільки гроші виникли внаслідок розвитку обміну товарів і є однією зі сторін обміну, то можна прийти до висновку, що гроші самі є товаром, але товаром особливим, таким, який служить загальним еквівалентом усіх інших товарів.
Являючи собою еквівалент вартості, гроші тим самим виступають засобом виміру вартості іншого товару у обміні. Тому, насамперед, вони виконують функцію міри вартості. Її здійснення має прояв у категорії ціни як грошового вираження вартості товарів. У процесі обміну товар виражає свою вартість у грошах. Отже гроші виступають засобом вираження його вартості. Важливою є також така функція грошей як засіб збереження вартості. суть цієї функції— збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості, тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.
У того товару, який стає ще і грішми, з’являється окрім основної споживної вартості як предмету побуту та споживання ще і додаткова споживна вартість — бути загальним еквівалентом.
На початкових етапах розвитку гроші були представлені певними споживчими продуктами, які виступали матеріальними носіями вартості, що дорівнювала витратам виробництва цих продуктів. Такі гроші за ознаками свого матеріального тіла отримали назву продуктових грошей.
Металеві гроші — це такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.
Паперові гроші — це такі гроші, які являють собою лише знаки вартості, що примусово випускаються в обіг при появі дефіциту державного бюджету, та є обов’язковими для приймання на території певної країни. Кредитні гроші — це такі гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки, і завдяки цьому виконують роль знаків вартості у обігу. Першою формою кредитних грошей став вексель. Вексель — це комерційне боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк. Другий вид - банкноти — боргового зобов’язання (векселя) банку.
Процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту, називається грошовим обігом.
Між процесами реалізацї суспільного продукту та грошовим обігом існує внутрішній зв’язок, який отримав назву законів грошового обігу. Ці закони визначають кількість грошей необхідну для реалізації суспільного продукту за різних умов. Так, за умов нерозвинутості кредитних відносин суть закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів, що підлягають реалізації, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці.
Інфляція — це процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці, який стає результатом загального зростання цін. До чинників інфляції окрім зростання грошової маси можна віднести зростання швидкості обігу грошової одиниці та зменшення загального обсягу суспільного продукту. Вплив кожного з цих чинників може призвести до порушення законів грошового обігу, внаслідок чого кількість неповноцінних грошей у обігу перевищить потреби у них, що і зумовить початок процесу інфляції чи знецінення грошей.
- 1. Сутність економічного мислення
- 2. Середовище формування економ. Мислення: економічне політико-правове, соціально-культурне
- 3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- 4. Розвиток економічного мислення. 5. Економічне мислення і економічна практика
- 6. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій
- 7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- 8. Предмет економічної науки
- 9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна
- 10. Етапи розвитку економічної науки
- 11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- 12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- 13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- 14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- 15. Економічні потреби
- 16. Ієрархія потреб
- 17. Економічні потреби
- 18. Взаємозв’язок потреб та інтересів
- 19. Мотиви та стимули
- 20. Економічна поведінка
- 21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- 22. Національні та глобальні економічні інтереси
- 23. Сутність та структура економічної системи
- 24. Відносини власності
- 25. Домогосподарства, підприємства(фірми) та сектори економіки
- 26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- 27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- 28. Національні та міжнародна економічна системи
- 29. Формування глобальної економічної системи
- 30. Сутність і види економічної діяльності
- 31. Суспільний поділ праці
- 32. Виробнича діяльність
- 33. Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність
- 34. Інвестиційна діяльність
- 35. Інноваційна діяльність
- 36. Торгівельно маркетингова діяльність
- 37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- 38. Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми
- Асоціація - найпростіша форма договірного об’єднання підприємств та інших підприємницьких структур з метою постійної координації господарської діяльності.
- 39. Витрати та результати підприємницької діяльності
- 40. Продуктивність праці
- 41. Прибуток і рентабельність
- 42. Економічна рента та її види
- 43. Регулювання підприємницької діяльності
- 44. Міжнародна підприємницька діяльність
- 45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- 46. Динаміка економічного розвитку та його фактори
- 47. Економічне зростання, його критерії та показники
- 48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- 49. Типи та моделі економічного розвитку
- 50. Сталий економічний розвиток
- 51. Циклічний характер економічного розвитку
- 52. Економічна криза
- 53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- 54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- 55. Функції капіталу
- 56. Капітал і наймана праця
- 57. Людський капітал 58. Інтелектуальний капітал 59. Інформаційний капітал
- 60. Виробничий капітал 61. Підприємницький капітал 62. Фінансовий капітал
- 63. Кругообіг капіталу та його стадії
- 64. Ефективність кругообігу капіталу
- 65. Міжнародний рух капіталу
- 66. Праця і людський ресурс
- 67. Вартість і оплата праці
- 68. Заробітна плата
- 69. Інвестиції в людський ресурс
- 70. Освіта та професійні компетенції працівника
- 71. Інтелектуалізація праці
- 72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- 73. Дискримінація праці
- 74. Нерівність в доходах та проблема бідності
- 75. Соціалізація економіки
- 76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- 77. Економічні блага
- 78. Товар та його характеристика
- 79. Гроші
- 80. Грошовий вимір вартості товару
- 81. Сутність і функції ринку
- 82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- 83. Попит і пропозиція
- 84. Ринкове ціноутворення
- 85. Конкуренція, монополія, олігополія
- 86. Ринок і держава
- 87. Сегментація ринку
- 88. Ринок землі та нерухомості
- 89. Ринок товарів та послуг
- 90. Ринок капіталу
- 91. Ринок людського ресурсу
- 92. Ринок інновацій
- 93. Міжнародні ринки. 94. Становлення глобального ринку
- 95. Суспільне відтворення, його типи та показники
- 96. Національний дохід
- 97. Валовий внутрішній продукт
- 99. Національне багатство
- 100. Доходи населення
- 101. Податки
- 102. Державний бюджет
- 103. Інфляція
- 104. Соціальна політика
- 105. Відтворення людського ресурсу
- 106. Держава в системі суспільного відтворення
- 107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів