17. Особливості та види вартості основних засобів торговельного підприємства.

Основні засоби – це складова матеріально-технічної бази торговельного підприємства.

Основні засоби – це матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх введення в експлуатацію та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з їх фізичним або моральним зносом.

Класифікація основних фондів торговельного підприємства:

1) за характером використання:

- виробничі фонди;

- невиробничі фонди;

2) за цільовим призначенням:

- будівлі та споруди;

- машини, обладнання;

- транспортні засоби;

- інвентар, інструменти;

3) за участю у виробничому процесі:

- пасивні;

- активні;

4) за джерелом фінансування:

- основні фонди, що внесені до статутного фонду підприємства;

- основні фонди, що придбані за рахунок власних коштів;

- основні фонди, що придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позичкових коштів;

- безкоштовно отримані основні фонди.

Усі основні засоби, що знаходяться у розпорядженні підприємства незалежно від порядку їх формування, а також сукупність його обігових фондів (сировина, паливо, матеріали та інші матеріальні ресурси) прийнято називати матеріально-технічною базою підприємства.

Оцінка наявності та руху основних засобів підприємства проводиться в натуральному та вартісному вимірі.

Види вартості ОЗ:

1) первісна – фактична собівартість позаобігових активів в обсязі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених для придбання або створення позаобігових активів; сума витрат підприємствав на їх створення та введення в дію: витрати на будівництво будівель, споруд; придбання машин та обладнання (в т. ч. витрати на доставку та монтаж, витрати на розробку проектно-кошторисної документації), страхування;

2) відновлювальна вартість ОЗ – вартість їх відновлення в сучасних умовах за теперішніми цінами, тобто сума можливих витрат підприємства при формуванні аналогічних основних засобів в даний момент часу;

3) залишкова вартість – реальна вартість ОЗ, яку ще не перенесено на вартість виробленої продукції (робіт, послуг). Кількісно вона = різниці між первісною вартістю та сумою накопиченого на момент оцінки зносу ОЗ у зв’язку з їх спрацюванням.