68. Заробітна плата

Категорії «вартість», «оплата праці», «заробітна плата» є складовими ринкової економіки, взагалі і ринку праці (робочої сили) зокрема. Ринок праці має ряд особливостей, його складовими елементами є люди, які виступають носіями робочої сили і наділені такими людськими якостями, як психофізиологічні, соціальні, культурні, релігійні, політичні та інші. Праця представляє собою доцільну діяльність людей за допомогою якої вони пристосовують продукти природи для задоволення своїх потреб. Цей процес в кожній країні реалізується у виробництві товарів і послуг. У цій системі виробництва робоча сила – це не просто здатність до якогось виду праці, а саме до найманої праці.

Найважливішою вартістю, з якою зустрічається найманий працівник у своєму трудовому житті безсумнівно є вартість його робочої сили та оцінювання підприємцем результатів його праці у зв’язку з цим і рівень оплати праці. Оплата праці – це чинний в суспільстві організаційно-економічний механізм взаємозв’язку між показниками, що властиві для ринкової економіки і характеризують міру праці і міру її оплати відповідно від фактично досягнутих результатів праці, тарифних умов праці на конкретних підприємствах, та узгодженою між працівником і роботодавцем ціною робочої сили.

Проблеми зв’язку між вартістю робочої сили і заробітною платою досить ґрунтовно дослідив К.Маркс. Він розглядав заробітну плату в органічному зв’язку з вартістю товара робочої сили. Маркс зазначав, що «вартість робочої сили – це вартість життєвих засобів, необхідних для підтримання життя власника… сума життєвих засобів повинна бути достатньою для того, щоб підтримати трудящого індивіда як такого в стані нормальної життєдіяльності.

Преміальні системи заробітної плати повзують повною функціональною залежністю ставки з нормами затрат праці. Застосування даної форми оплати праці основується на застосуванні відрядної погодинної заробітної плати.

Застосування колективних форм оплати праці зумовлено соціалізацією суспільного виробництва, вимогам профспілок, трудових колективів. Найбільш розповсюдженою формою колективної оплати праці є система «участі в прибутках». Вона передбачає, що за рахунок завчасно установленої частини прибутку формується преміальний фонд, з котрого ротібники одержують виплати. В межах системи «участі в прибутку» працівникам нерідко виплачують премії або їх частину в формі цінних паперів.Колективні системи оплати праці найбільшою мірою відповідають характеру і змісту праці в сучасних умовах.

Номінальна і реальна заробітна плата. Номінальна заробітна плата – це грошова сума виплачена працівнику за погодинну, денну, місячну роботу, а реальна заробітна плата – це та кількість товарів і послуг, котрі працівник може придбати на грошову суму виплаченої заробітної плати, при даному рівні цін на товари. Реальна заробітна плата рівна номінальній заробітній платі, оплаченої працівнику в гривнях, поділеної на рівень цін.