4. Розвиток економічного мислення. 5. Економічне мислення і економічна практика

Розвиток економічного мислення найбільш наочно виявляється у еволюції теорії вартості, що пройшла шлях від найбільш чіткої та логічно викладеної теорії трудової вартості. У цілому ж відмічений процес ґрунтується на осмисленні та переосмисленні наступних методологічних посилань:

- класична політекономічна теорія вибудовується на об'єктивності визначення вартості як суспільних витрат праці; базується на аналізі змісту економічного явища і оцінює його або сумарною, або середньою величиною. враховує родову корисність будь-якого блага у зв'язку із потребами людського роду; не вивчає проблему особистого споживання достатньо глибоко. визначає виробництво як первинне у відношенні до споживання, а вартість як його результат.

- маржиналізм базується на суб'єктивному оцінці вартості конкретним споживачем; використовує метод граничних величин для характеристики суті і форм економічних явищ і процесів; базується на корисності конкретної одиниці блага, що відображає інтерес споживача; вивчає особисті інтереси та мотиви дій споживачів, що знаходяться в основі теорії поведінки споживача; пов'язує цінність блага з його обмеженістю;

Однак скільки ми б не порівнювали ці дві теорії, сучасне трактування вартості (цінності) товару виходить за рамки цих двох теорій, хоча це трактування базується на теорії маржиналізму.

Сучасна економічна теорія трактує вартість (цінність) не як об'єктивну категорію і не як властивість товару (товар не має ніяких властивостей, це просто фізичне тіло, воно має властивості, які люди як би "приписують" йому, надають ці властивості певним товарам). Самі по собі товари не мають вартості, хоча це суперечить здоровому глузду. Коли ми приходимо в магазин, то спостерігаємо, що кожний товар має цінник, на якому поставлена певна ціна. Але ми уже знаємо, що здоровий глузд (повсякденне економічне мислення) і теоретичне мислення дуже відрізняються. Тому коли ми хочемо знати скільки коштує та чи інша річ (яка вартість товару) ми обов'язково, хотіли б ми чи не хотіли, пов'язуємо вартість (цінність) речі з певними діями, "притягуємо" їх у процесі оцінювання. Лише діям притаманна вартість, і лише конкретним діям окремих людей. Коли ми запитуємо скільки коштує (яка вартість) товару, потрібно уточнювати - коли і для кого. Тому що для різних людей у різний час буде різна вартість (цінність) товару. Прикладів тут можна навести безліч. Якщо ж ми догматично наполягаємо на марксистському трактуванні об'єктивної вартості, то ми стикаємося з безліччю проблем у практичній діяльності господарюючих суб'єктів, які ця теорія не може пояснити. Тому дана теорія більшістю вчених економістів у світі не використовується взагалі і практично ніхто не використовує і не порівнює її з сучасним розумінням цінності (вартості). Більш досконально дана теорія буде розглянута у подальших темах курсу.