1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗОН ГОСПОДАРЮВАННЯ
У період реформування економіки термін "корпорація", "підприємство" стали все частіше використовуватися в засобах масової інформації й у літературі, поступово формуючи уявлення про систему управління, прийнятою підприємствами, як про одну з магічних способів ефективного управління і виходу українських підприємств із кризового стану. Поряд з цим, активна взаємодія з закордонними партнерами змусило українських керівників вивчати досвід підприємств передових країн, а розроблене українське законодавство породило багато питань і сумнівів з цього приводу.
Для успішного функціонування підприємств обовязкова наявність як мінімум декількох основних умов: розвиненість економіки, освоєнє населенням підприємництво, співіснування різних форм власності, достатня кількість професійних управлінців (менеджерів). Тому без виконання цих умов і доти, поки в масштабах держави (окремого регіону) або в окремій галузі не будуть створені необхідні нормативні й економічні передумови для успішної діяльності підприємств, говорити про ефективну реалізацію принципів управління зарано.
В звязку з цим, узагальнення накопиченого за роки економічних реформ досвіду допоможе зрозуміти сутність подій, що відбуваються в українському економічному середовищі. Незважаючи на відносну нетривалість процесу перерозподілу власності в Україні вже можна виділити певні етапи формування структур управління.
Для кожного підприємства розробка стратегії взагалі і, зокрема, фінансової стратегії полягає, як правило, у пошуку найкращого способу адаптації до умов зовнішнього середовища. У цьому звязку доцільно розглянути основні показники економіки України, що визначають основні аспекти фінансової стратегії підприємства.[39, c. 124]
Фінансове середовище діяльності підприємств у вітчизняній економіці має свої особливості і відмінності від інших країн. Це повязано як зі специфікою вітчизняного законодавства, так і з відносно короткою новітньою історією підприємництва в Україні. У ході трансформації економічного середовища відбувається адаптація до неї підприємств. Зокрема, очікування податкових пільг є однією з найважливіших причин реєстрації великої кількості фінансово-промислових груп, які потім або припинили своє існування, або були поглинені більш ефективними структурами.
На підставі вищесказаного можна дійти висновку, що при здійсненні стратегічного планування й у своїй поточній діяльності менеджмент підприємства повинен враховувати не тільки внутрішні резерви і можливості, але й умови економічного середовища, що є багатофакторним індикатором макроекономічної ситуації в країні і світі. Загальний стан макросередовища оцінюється на основі макроекономічних показників. Набір цих показників досить великий, але найбільший вплив на діяльність вітчизняних підприємств здійснюють такі з них: [27, c.106]
динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП) країни;
динаміка валютного курсу;
рівень попиту на виготовлену продукцію;
динаміка фондових індексів;
рівень ставок банківського кредитування;
податкове оточення.
Дані агреговані показники виміряються як по всій економіці в цілому, так і по окремих галузях, тому їх можна вважати досить обєктивними і використовувати для детального аналізу економічної ситуації, що складається, і умов підприємницької діяльності. З огляду важливості їх впливу на оточуюче середовище організації, розглянемо їх більш детальніше.
Валовий внутрішній продукт країни дозволяє системно оцінити ефективність макроекономічної політики, що проводиться в країні, а також сформулювати основні напрямки діяльності субєкта, що господарює. Керівництву підприємства динаміка ВВП подає інформацію про структурні зрушення в економіці і дозволяє визначити можливості для розширення діяльності, сформулювати стратегію діяльності. Транснаціональні корпорації, проводячи порівняльний аналіз ВВП різних країн, одержують можливість оцінити найбільш привабливі регіони для інвестування і сформулювати пріоритети експансії. Ріст валового внутрішнього продукту обумовлений, насамперед, зростанням промислового виробництва. [60, c.178]
Українська економіка, як відомо, має одну дуже важливу особливість - багато підприємств і організацій при здійсненні цінової, витратної або збутової політики в якості одного з головних орієнтирів і індикаторів використовують поточний курс долара. Особливо це стосується експортно-орієнтированих підприємств. В звязку з цим, дослідження динаміки валютного курсу є одним з головних інструментів оцінки інфляції і рівня цін. Сьогодні в Україні існує кілька курсів, причому в стабільних умовах вони зближуються, а в умовах дестабілізації починають розрізнятися:
курс Центрального Банку України;
курс Міжнародного Валютного Банку.
Проте, знати поточний курс буває недостатньо. Найчастіше для керівництва субєктів, що господарюють, дуже важливо знати значення курсу на найближчі кілька місяців. Прогнозування курсу долара в останні 10-15 років утрудняється впливом різних факторів, що коригують реальний курс. Основними факторами, що визначають дестабілізуючий вплив на курс, є політична ситуація в країні і ситуація на зовнішніх ринках енергоносіїв.
У такий спосіб можна зрозуміти, що при дотриманні умови передбачуваності в політиці, а також при збереженні сприятливих цін на енергоносії, ситуація з курсом залишиться передбачуваною і досить стабільною [55, c.216].
Для оцінки динаміки рівня попиту на виготовлену продукцію можна використовувати різні показники: індекс виручки від реалізації, зведений індекс цін, галузеві індекси цін, індекси цін конкурентів та інших показників. Використання співвідношення цих індексів дозволяє сформувати індекс реального попиту на продукцію конкретного підприємства (IC), що дасть можливість провести аналіз чистої динаміки платежів. У результаті можна отримати відповідь на питання: екстенсивними або інтенсивними причинами викликане зростання обсягу продажів підприємства в грошовому вираженні. Як відомо, формула індексу може бути наступною:
, де
IВP - індекс виручки від реалізації продукції;
IЦ - обраний індекс цін.
Критерій оцінки екстенсивності або інтенсивності може бути наступним:
Індекс фондового ринку (фондовий індекс) є одним з основних показників фондової активності, що, у свою чергу, є індикатором розвитку економіки в цілому. На основі аналізу динаміки фондових індексів можна судити про можливості залучення підприємствами ресурсів для здійснення своєї діяльності. Наприклад, у випадку зростанняіндексу можна здійснювати емісію, тому що на ринок приходять нові ресурси, власники яких зацікавлені в їхньому розміщенні. [ 60, c.180]
Необхідно відзначити, що в розвинених країнах фондові індекси є одним із самих обєктивних індикаторів ділової і фінансової активності в країні, однак у даний час в Україні фондовий ринок не повною мірою відбиває реальний стан справ у національній економіці.
Для здійснення своєї діяльності, підприємство залучає ресурси, як правило, не тільки за рахунок емісій, але і за рахунок одержання кредитів. У цьому сенсі дуже важливим показником, що характеризує стан економічного середовища, є рівень ставок банківського кредитування. Як відомо, чим вище ставки, тим менш привабливими є довгострокові інвестиції і більш привабливі короткострокові операції. Таким чином, аналізуючи динаміку і стан ставок банківського кредитування можна прогнозувати стратегічні напрямки діяльності підприємства.
[ 55, c.219]
Як відомо, будь-який банк має кілька основних джерел залучення засобів, плата за які в остаточному підсумку визначає його кредитну політику. У цьому звязку хочеться відзначити наступне.
Іноді на ринку гривневих міжбанківських кредитів спостерігаються значні коливання ставок. Різкі підвищення вартості міжбанківських кредитних ресурсів викликані календарними ефектами й акумуляцією комерційними банками грошових ресурсів напередодні первинних аукціонів по розміщенню облігацій.
Головні цілі податкової реформи, що полягають у зниженні рівня податкового тягаря, спрощенні податкової системи і наданні їй більш справедливого характеру, у значній мірі досягнуті. У результаті законопроекти закріплюють серйозні зміни в українській податковій системі. Розглянемо деякі основні зміни, що стосуються оподатковування підприємств.
Важливим питанням є правила територіальності при сплаті ПДВ, у тому числі при експорті й імпорті. [2, c.400 ]. Деякі держави здійснюють постійний тиск на Уряд України з метою змусити її перейти на принцип країни призначення у взаємній торгівлі при визначенні бази оподатковування.
Такий перехід може привести до деяких утрат для українського бюджету через позитивне сальдо торгівлі з цими державами, а також через відсутність обладнаного митного кордону України (що відкриває широкі можливості для зловживань з використанням помилкового експорту).
У порівнянні з нині діючим законодавством відбулися зміни, які в цілому відповідають духу податкових реформ, пропонованих Урядом України, що полягають у зниженні податкового тягаря на економіку.
Наприклад, на сьогоднішній день індексація ставок на алкогольну продукцію була зроблена в меншому обсязі, ніж прогнозні темпи інфляції, що, з огляду на специфічний характер акцизів, істотно знизить податкове навантаження на платників акцизів. Крім того, було прийняте рішення розділити сплату акцизів на алкогольну продукцію між її виробниками й організаціями, що займаються її оптовою реалізацією.