82. Сутність та етапи побудови стратегії соціально-економічної політики держави.
Термін "політика розвитку" умовний. Він використовується зметою розмежування сфері інструментів економічної діяльності держави і визначення специфіки її дій як суб'єкта державності, скарбника і власника засобів виробництва.Її призначенням єуправління оперативнимиі поточними ринковими подіями черезвикористання відповідних кожній сфері впливузасобів. З цією метоюзапроваджується спеціальне законодавче регулювання. Воно ґрунтується на загальних правилах економічної поведінкигосподарств і осіб. Одночасно воно містить певні конкретні обмежувальні параметри економічної поведінки зазначених суб'єктів. Спеціальне державне регулювання охоплює також адміністративний контроль і нагляд за дотриманням державнихвимог, право держави на примус до укладання і виконання певнихтипів контрактів, регламентацію умов договорів і ділової політики.
Політика економічного розвитку втілюється в життя на основі концепції соціально-економічного розвитку через політику держави векономічноправовій сфері. Загальна метамакроекономічної політики держави полягає в досягненні економічного оптимуму розвитку народного господарства країни. Форми і спосіб дій держави як суб'єкта економічної політики визначаються основними параметрами концепції соціально економічного розвитку, прийнятої у тій чи іншій країні. Проте сама концепція соціально-економічного розвитку країни не встановлює і не регламентує масштаби та сфери економічної політики держави. Її роль полягає в тому, щоб з'ясувати кінцеву мету суспільного розвитку на певний етап, розкрити засоби її досягнення, описати принципові правила поведінки господарських суб'єктів та індивідів і зробити можливою економічну політику, яка буде довгостроковою і послідовно запроваджуваною. Концепція акцентує увагу на питаннях, без вирішення яких неможливе проведення раціональної економічної політики: встановлює зв'язки між кінцевою та проміжними цілями,звертає увагу на можливість виникнення побічних дій при реалізаціїпоставлених цілей, виявляє можливі конфлікти між цілями тощо.
Вибір й обґрунтування механізмів, що обумовлюють соціально-економічний розвиток, опираються на внутрішні й зовнішні економічні інтереси країни, пов'язані з реалізацією стратегії й пріоритетів розвитку, тобто економічна Стратегія будь-якої держави визначає трансформацію пріоритетів і механізмів державного втручання в економіку для реалізації його стратегічних цілей. Вона характеризує спрямованість дій держави і принципи їхньої реалізації в цілому на довгостроковий період.
- 80. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку України.
- 81. Необхідність системного підходу у формуванні соціально-економічної політики.
- 82. Сутність та етапи побудови стратегії соціально-економічної політики держави.
- 83. Види державних програм економічного і соціального розвитку.
- 84. Сутність державного програмно-цільового планування, класифікація державних цільових програм.
- 85. Етапи програмно-цільового планування.
- 86. Балансовий та нормативний методи планово-економічних розрахунків.
- 87. Принципи та система державного програмування економічного і соціального розвитку України.
- 88. Структура Державної програми економічного і соціального розвитку України.
- 89. Благо як економічна категорія.
- 90. Економічний добробут за а.Пігу.
- 91. Способи вимірювання корисності (ординалізм і кардиналізм).
- 92. Принцип ефективності в.Парето у розподілі благ.
- 93.Теорія соціального вибору.
- 94. Основні функції суспільного добробуту.
- 95. Основні види та джерела доходів.
- 96. Причини нерівності в розподілі доходів населення.
- 97. Бідність – причини появи та прогресування.
- 98. Показники нерівності в розподілі доходів.
- 99. Програми перерозподілу доходів та їх вплив на індекс Джині та на криву Лоренца.
- 100. Вартісна величина прожиткового мінімуму.