logo search
Диплом (Управління персоналом )

2.1.Соціально-економічна характеристика Житомирської області

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Північна частина області розташована в межах Поліської низовини, південна – в межах Придніпровської височини. До її складу області 23 райони; 11 міст, з яких 5 – обласного значення; 43 селищ міського типу; 1624 сільських населених пунктів. Територія області розташована у двох фізико-географічних зонах – на Поліссі й у Лісостепу. Більша частина її – на Поліссі. Райони, які розташовані в різних зонах області, суттєво відрізняються між собою особливостями кліматичних умов, рельєфу, частково геологічною будовою, характером рослинності, ґрунтового покриву.

Питома вага обласного промислового виробництва у промисловості України за останні десять років зменшилась удвічі. Виробництво промислової продукції у розрахунку на душу населення майже у 2,5 рази менше, ніж у цілому по Україні, але за окремими видами продукції воно перевищує загальнодержавний рівень, а саме: у 12 разів більше виготовляється панчішно-шкарпеткових виробів, у 5 разів – взуття, майже у 3 рази – тваринного масла, дещо більше – кондитерських виробів та м’яса. Виробленої сільгосппродукції у розрахунку на одну особу у фактичних цінах стало більше у 1,3 рази, ніж за аналогічними показниками по Україні в цілому.

Промислове виробництво області за своєю структурою значно відрізняється від структури промисловості України. Паливна промисловість та чорна металургія, які мають значну частку у промисловому виробництві України, на рівні області представлені незначною кількістю підприємств, які не мають суттєвої ваги. Водночас промисловість будівельних матеріалів, скляна і фарфоро-фаянсова, які найбільш вагомі для області, у промисловому виробництві України мають лише близько 3,0 % та 1,0 %, відповідно. За останні 10 років в області відбулося більш інтенсивне падіння виробництва, ніж у промисловості України. За обсягами виробництва промисловості регіон займає 20-те місце серед областей України.

Область завжди мала аграрну спрямованість. Поряд з виробництвом зернових та зернобобових культур, цукрових буряків, виробництвом молока та м’яса, область посідає в державі провідне місце з вирощування хмелю (75,0 % обсягів держави), льону-довгунця (17,0 %) та поголів’я великої рогатої худоби (5,1 %). Останнім часом виробництво основних видів сільгосппродукції значно зменшилася, на що вплинули зміни як в економічній, так і в соціальній сфері області.

Дослідження промислової та сільськогосподарської спеціалізації свідчать про те, що в територіальному розвитку продуктивних сил Житомирської області спостерігається нерівномірність. Найбільш розвиненою є центральна її частина (Житомирський, Володарсько-Волинський, Коростенський, Новоград-Волинський, Малинський, Черняхівський райони), де розташований обласний центр – місто Житомир. На цій території найбільшого розвитку набули – машинобудування, хімічна, легка та харчова промисловості. У центральній частині розташована найбільша кількість підприємств промисловості з виготовлення будівельних матеріалів. Досить розвинута транспортна інфраструктура. У сільському господарстві більшого розвитку набули молочно-м’ясне скотарство, вирощування зернових культур, картоплі.

На півдні області (Любарський, Чуднівський, Бердичівський, Андрушівський, Ружинський, Попільнянський райони) виділяється машинобудування, легка і харчова промисловості, промисловість будівельних матеріалів. У сільськогоспо-дарському виробництві розвивається тваринництво молочно-м’ясного напряму, свинарство, вирощування зернових культур та цукрового буряку.

Дещо менш розвинутою є північна частина області (Овруцький, Олевський, Народицький, Лугинський райони), що розташована в зоні Полісся. Машинобудування, гірничодобувна промисловість та будівельна промисловість – є провідними промисловості. У сільському господарстві розвивається молочно-м’ясне скотарство, свинарство, вирощування зернових культур, картоплі, льону.

Соціально-економічна ситуація в регіонів визначається за рівнем розвитку підприємництва, його прибутковості чи збитковості, рівнем життя в області, кількістю наявного населення, рівнем валового регіонального продукту, за показниками роботи сільськогосподарських підприємств та зовнішньоекономічної діяльності. Соціально-економічна характеристика визначається за нижче проаналізованими показниками:

Таблиця 2.1

Основні соціально-економічні показники розвитку Житомирської області

Показники

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Відхилення 20010 р. до 2008р.,%

Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах), млн. грн.

15008

14731

15467,0

3,1

Обсяг реалізованої промислової продукції (у фактичних цінах), млн. грн.

10034,1

10120,4

12311,5

22,6

Індекс промислового виробництва

106,3

79,3

108,2

-

Обсяг реалізованої с/г продукції (у порівняльних цінах 2005 року), млн. грн.

3205,5

3296,4

3293,4

2,7

Індекс с/г виробництва

107,4

102,8

99,9

-

Виробництво продукції тваринництва(у порівняльних цінах 2005 року), млн. грн.

1390,1

1414,3

1433,8

3,1

Виробництво рослинництва (у порівняльних цінах 2005 року), млн. грн.

1815,4

1882,1

1859,6

2,4

М’ясо (виробництво на одну особу), кг.

34

34

37

8,8

Молоко, т

472

467

451

-4,5

Яйця, млн. шт.

372

372

382

2,7

Введення в експлуатацію загальної площі житла, тис. м²

247,3

88,8

201,3

-18,6

Вантажооборот, млн. т/км

63,5

48,7

56,0

-11,2

Пасажирооборот, млн. чол

175,7

147,3

146,7

-16,4

Еспорт товарів і послуг, млн. дол. США

532,3

372,7

404,5

-24,1

Середньомісячна номінальна заробітна плата одного працівника, грн.

1404

1493

1785

27,1

Реальна заробітна плата,%

107,7

92,7

111,7

-

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду,тис. осіб

32,9

22,4

22,3

-31,3

Протягом останніх років в області спостерігалася тенденція щодо уповільнення росту валового регіонального продукту. Однак за попередніми даними у 2008 році реальне зростання валового регіонального продукту за всіма видами господарювання складало 34,9 % у порівнянні з 2007 р. Зважаючи на ситуацію, яка склалася в галузях економіки та погіршення господарської діяльності ряду підприємств, за звітними даними у 2010 році даний показник збільшився на 3,1 % до рівня 2008 року, що є позитивною тенденцією, однак слід зважати на те, що показник розрахований у фактичних цінах. Зростання валового регіонального продукту в основному забезпечується за рахунок зростання обсягів промислового на 22,6%.

У 2010 році обсяги промислового виробництва в області склав 12311,5 млн. грн. Найбільше зростання виробництва у 2010 році відбулося целюлозно-паперовому виробництві (на 22,3 %), виготовленні металевих виробів (24,1,8 %) та машинобудуванні (23 %) до попереднього року, що пояснюється збільшенням рівня рентабельності. Однак, що стосується попиту на робочу силу, то він скоротився на 13,3% в порівнянні з 2008 роком у зв’язку із зростанням середньомісячної заробітної плати на ( 24,9 %) та підвищенням рівня автоматизації.

У 2009 році обсяг валової продукції сільського господарства збільшився проти попереднього року на 90,9 млн. грн. або на 2,8%. Однак у 2010 році ситуація в аграрному секторі економіки погіршилася. Валова продукція сільського господарства за склала 3293,4 млн. грн., тобто зменшилася проти попереднього року на 3 млн. грн. або на 0,1 %. Це пояснюється збільшенням кількості збиткових підприємств (у 2010р. їх кількість збільшилася на 5,4%) за рахунок досить значних матеріальних витрат і як наслідок - скорочення кількості найманих працівників на 1,5 тис. осіб. Особливо це стосується підприємств, які займаються тваринництвом (їх рентабельність у 2010 році становила - 10,9%). Значною проблемою залишається й те, що частка одноосібних господарств складає 72,9% у загальній структурі сільського господарства. Тобто дані підприємства не використовують найману робочу силу, що знову ж таки погіршує ситуацію на ринку праці.

У 2008 році свою діяльність в області розпочали 9035 нових суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі 1054 або 12 % малих підприємств. Спостерігалося активне утворення малих підприємств у сфері промислового виробництва, сільського господарства та торгівлі. Поряд з цим, утворено нові транспортні підприємства, підприємства у сфері операцій з нерухомістю, ресторанному бізнесі, охорони здоров’я та інших, які мають найбільшу питому вагу – 56%. У 2009 році кількість суб’єктів ЄДРПОУ збільшилось на 2,6, у порівнянні з 2008 роком, а у 2010 році на 5,4%, що є безумовно позитивною тенденцією, однак якщо проаналізувати динаміку за видами економічної діяльності, то найбільше підприємств було створено у сфері послуг, яка не в змозі забезпечити створення достатньої кількості робочих місць.

Останніми роками відбулися позитивні зрушення, які привели до поліпшення основних показників рівня життя населення. За розрахунками у 2008 р. грошові доходи населення регіону становили 20216 млн., а у 2010 році 25957 млн. грн., тобто на 28,4% більше. Вагомою статтею доходів населення у 2009 р. залишається оплата праці (її частка в структурі доходів становить 36,3%). Соціальна допомога та інші одержані поточні трансферти в загальній структурі доходів займають більш ніж 43%. Прибуток та змішаний дохід у структурі доходів населення області становить п’яту частину (до речі, основним джерелом даної статті доходів населення залишається сільськогосподарська діяльність фізичних осіб). Основним же витратним елементом у 2010 р. є придбання товарів і послуг – 74,4 %, що свідчить про досить низький рівень життя населення та породжує соціальну апатію. До складу доходів населення входять доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості. Щодо останнього, то у цілому, за експертними розрахунками, тільки середньомісячні доходи громадян в Україні, які працюють за кордоном, дорівнює третині номінальних грошових доходів всього населення країни за рік.

Щодо номінальної заробітної плати, то тут простежується стала тенденція до збільшення, так у 2010 році в порівнянні з 2008 цей показник зріс на 27,1 %), що може бути зумовлено позитивною динамікою показників виробництва, зменшенням обсягів неповної зайнятості та активною соціальною політикою держави. Що ж стосується реальної заробітної плати, то у 2009 році індекс становив 92,7 % попереднього року, що призвело до зменшення купівельної спроможності населення, у 2010 році даний показник зріс і становив 111,7 % до 2009 року. Графічно це можна пробачити на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка розміру заробітної плати в Житомирській області

Незважаючи на високі темпи зростання номінальної заробітної плати, фактичний її рівень не досягає встановленого рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Аналізуючи динаміку рівня заробітної плати за видами економічної діяльності, ми бачимо, що заробітна плата зросла в усіх сферах економічної діяльності області.

У розрізі районів області високий рівень оплати праці, що забезпечує прожитковий мінімум, мають основні промислові міста: Малин (2100 грн.), Коростень (2090 грн.), Житомир (1967 грн.), Новоград-Волинський (1966 грн.), а також Ружинський (1804 грн.), Володар-Волинський (1872 грн.) і Малинський (1994 грн.) райони, решта – не забезпечують його навіть за щорічного зростання на 25–40 %. На низький рівень заробітної плати впливають: збитковість більшості підприємств виробничої сфери, особливо в сільському господарстві; спад обсягів виробництва; недосконалість бюджетної, податкової, грошово-кредитної системи.

Низький рівень оплати праці має негативні наслідки, спричиняючи соціальну апатію, знижуючи трудову активність та купівельну спроможність населення, все це породжує зниження попиту на товари та послуги, що в свою чергу призводить до зниження попиту на робочу силу.

Стан соціальної сфери та темпи її розвитку свідчать про невисокий рівень життя населення, що підтверджує динаміка споживання основних видів продовольчої продукції. В області, якщо порівняти з 1990 р., наполовину скоротилось споживання більшості видів продовольчої продукції – риби і рибопродуктів, м’яса і м’ясопродуктів, молока й молокопродуктів, а зростало споживання лише картоплі та овочів.

На демографічні процеси розвитку тієї чи іншої країни впливають різноманітні чинники, серед яких чільне місце займають кількісні та якісні показники населення. Населення Житомирської області у 2010 р. становило 1279,8 тис. осіб, а його частка у чисельності населення України дорівнює 2,8 %. Основну національну групу становлять українці – понад 80 %. В період з 1990 по 2000 рр. в середньому щорічне зменшення населення було близько 9 тис. осіб, за 1999–2007 рр. – понад 10 тис., а у 2008–2010 рр. – на 26,4,9 тис, однак слід зазначити, що темпи скорочення населення зменшуються. Ця ситуація породжена як соціально-економічними причинами, так і впливом катастрофи на Чорнобильській АЕС.

За даними на 01.01.11 найбільшу кількість населення мають міста: Житомир – 271,8 тис., Бердичів – 79,1 тис., Коростень – 65,4 тис., Новоград-Волинський – 56,1 тис. осіб. Серед районів найбільшу кількість населення мають: Овруцький – 59,9 тис., Житомирський – 69,7 тис., Новоград-Волинський – 47,6 тис. осіб; найменшу – Народицький – 9,7 тис. та Брусилівський – 15,8 тис. осіб. Щільність населення області постійно знижується. У 2002 р. вона становила 47,5 осіб/км2, у 2003 р. – 45,0 осіб/км2, а у 2006 р. – 44,0 осіб/км2, а у 2010 р. 43 особи/км2, що нижче від загальнодержавного показника майже вдвічі.

Аналізуючи дані про кількісний склад наявного та постійного населення області, слід визначити невпинне скорочення населення, причому як міського, так і сільського, як наявного, так і постійного. Темпи цього скорочення досить високі. Воно відбувається на тлі зростання відсотків міського населення до всього населення за скорочення відсотків сільського населення до всього населення. Це ще більше ускладнює економічну ситуацію в області.

Статевий склад населення характеризується перевагою чисельності жінок над чоловіками, і цей дисбаланс зберігається як у цілому в Житомирської області, так і по його районах. Так, у 1990 р. кількість жінок переважала над чоловіками на 8,0 %, в 2006 р. – зменшився до 7,4 %, а у 2010 р. – 14 %.

Зазнає змін і вікова структура постійного населення. Частка осіб у працездатному віці та старшому від працездатного зростає, тоді як у віці молодше від працездатного – зменшується. Аналізуючи дані, ми бачимо, що кількість немовлят до 1 року менше від кількості людей, яким за 70 років, на 90,1%, а їх частка до загальної кількості населення становить лише 1,0 %. Більша кількість населення у віці молодшому за працездатний зосереджена у містах, тоді як населення віком старше за працездатний найбільше у сільській місцевості. Така ситуація зумовлена тим, що останніми роками сільська молодь кидає села, переїжджає до міст, а в сільській місцевості залишаються люди похилого віку, що в свою чергу погіршує нерівномірність в розвитку окремих регіонів області, спричиняючи в свою чергу дисбаланс попиту та пропозиції робочої сили.

Рівень народжуваності в області з 1985 по 2010 рр. скоротився вдвічі. У 2009 р. в області народилося 13,7 тис. дітей, що на 2,0 тис. менше, ніж у 2007 р. Протягом 2009 р. в області померло 24,2 тис. осіб, показник смертності становив 18,3 померлих на 1000 осіб населення.

Населення області скорочувалось також за рахунок механічного руху, особливо внаслідок міждержавних міграцій. Переважна більшість населення переміщувалась у межах країн СНД та Балтії (23647 і 617 осіб відповідно). Міграційний процес, в якому міжрегіональна міграція була більш інтенсивною, призвів до зменшення кількості населення, яка становить 2831 осіб (прибуло – 7947 осіб, вибуло – 10226 осіб), що обумовило значне зменшення кількості населення Житомирської області.

Отже, підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновок, що область має значний потенціал для розвитку та забезпечення належної кількості робочих місць, однак цей потенціал не використовується у повному обсязі, у зв’язку з неефективною державною політикою, таким чином відсутність належної оплати праці, демотивуюча податкова політика, низький рівень і якість життя населення, міграційні процеси тощо впливають не тільки на демографічну ситуацію регіонів, а і на сферу зайнятості населення.