Окремі показники зареєстрованого ринку праці Житомирської області

Характеризуючи ситуацію із зайнятістю економічно активного населення працездатного та старше працездатного віку і порівнюючи дані із аналогічними на національному рівні за відповідний період визначається, що чисельність економічно активного населення у віці 15–70 рр., скорочувалась в області швидшими темпами, аніж на рівні країни (1,4 проти 0,6 %) і в цілому зменшилась на 1 тис. осіб. у 2010 р. порівнянні з 2008 роком. Таку ж динаміку засвідчують і дані щодо зайнятого населення – зменшення та 7,9 тис. осіб, або 1,4%. Відповідно, чисельність безробітних зростає. Колізія виникає у тому, що зменшується число осіб (зайнятих) працездатного віку.

Відтак, рівень економічної активності показує приріст 25 % і рівень зайнятості – 1,4 % за рахунок осіб старше працездатного віку. А рівень безробіття за методологією МОП характеризується зростанням на 1,1 %, що у порівнянні із даним показником в цілому по Україні (1,6 %) не видається критичним. Проте у межах окремих районів ситуація часом є катастрофічною. Крім того, наприкінці 2008 – початку 2009 р. підприємства області анонсували суттєве скорочення чисельності працівників – лише у 2009 р. 1561 осіб. Фактично за результатами року з підприємств, установ та організацій області з причин скорочення чисельності або штату вивільнено 3,7 тис. працівників, що вдвічі більше, ніж у 2008 році, у 2010 ж році даний показник зменшився до 1957 осіб. Аналіз динаміки охоплення заходами сприяння зайнятості населення в області засвідчив, що ними щонайдалі користується все менша кількість осіб – скорочення становить 23,1 тис. осіб, або на 24,9% незайнятих громадян (в цілому по Україні – на 25,8 %). Зменшилась і чисельність працевлаштованих громадян на 14,5 % (в країні – на 33,1 %), що узгоджується із скороченням потреби підприємств області у робочій силі на 75,7% (проти скорочення на 40,0 % на національному рівні). Незмінною залишилась структура працевлаштування (у промисловості – 32 %, торгівлі – 219,6 %, сільському господарстві – 15,8 %). Найбільше працевлаштовано осіб з робітничими спеціальностями (у середньому близько 60 %). На кінець аналізовано періоду серед тих, хто перебували на обліку в центрах зайнятості, 12,5 тис. осіб становили жінки, 10,5 тис. – чоловіки, 9,6 тис. – молодь у віці до 35 років, 1,9 тис. – вивільнені працівники, 4,6 тис. – особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, 0,6 тис. – інваліди. Крім того, навантаження незайнятого населення на 1 вільне робоче місце в області зросло з 10 до 13 осіб/вакансію (для порівняння аналогічний показник на всеукраїнському рівні зріс з 5 до 8 осіб/вакансію). Станом на 01.01.2011 р. наявна кількість вакансій становила 1806, у тому числі: для робітників – 859, для службовців – 847 та осіб, які не мають спеціальної підготовки – 100. На основі цих даних ми можемо здійснити аналіз та оцінити ефективність державного регулювання ринку праці Житомирської області, яке проявляється у формі активної та пасивної політики.

Серед пасивних форм державного регулювання зайнятості в області традиційно використовуються такі механізми як виплати допомоги по безробіттю, надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних. У 2008 р. із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виплати на допомогу по безробіттю в цілому в Житомирській області склали 94,7 млн. грн. (при тому близько 40 % надходжень становили відрахування від бюджетних установ і лише близько 70% платників постійно, своєчасно і в повному обсязі сплачували страхові внески), у 2010 році – 111,7 млн. грн. Середній розмір допомоги по безробіттю у 2009 р. зріс до 739,3 грн., що є нижче мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму. Щодо розміру заробітної плати, то в Житомирській області вона традиційно нижча за середню по країні (у 2005 р. її розмір складав 602 грн., а у 2010 р. – 1785 грн., що відповідно на 25,3 % та 21,7 % менше ніж у середньому по Україні). Тому не можна вважати, що зарплата у повній мірі виконує свої функції. Якщо ж брати до уваги ефективність пасивної політики, то можна сказати, що вона є досить неефективною, так як кошти спрямовані на підтримання безробітного населення «проїдаються», не створюючи економічного ефекту, а іноді породжуючи зниження трудової активності, на відміну від активної політики, яка сприяє створенню робочих місць, підвищуючи рівень зайнятості, та врегульовує кон’юнктуру ринку праці. Показники активної політики державного регулювання попиту та пропозиції на ринку праці Житомирської області представлено в таблиці 2.3:

Таблиця 2.3.