Інтенсивність праці

Рис.1.1.Елементи індивідуальної робочої сили

Пропозиція часу роботи індивідом базується на теорії корисності незалежно від того, знає він про неї чи ні, тобто індивід робить вибір. Його можна звести до двох корисностей і визначити як вибір між корисністю «час роботи» – саме час роботи приносить дохід (дохід – сукупність товарів і послуг), а тому є корисністю для індивіда – і корисністю «час відпочинку», який теж приносить індивіду користь. Під часом відпочинку або дозвіллям розуміється весь той період, коли індивід знаходиться за межами роботи. Однак головний критерій вибору полягає в тому, що час має обмеження – 24 години на добу. Його індивіду і необхідно ділити між роботою та відпочинком [37, с. 70].

Пропозиція якості робочої сили. Якість робочої сили формується на основі таких компонентів:

1) фізіологічний компонент залежить від демографічних характеристик та стану здоров’я;

2) професійно-кваліфікаційного, який включає професійну освіту, одержання трудового уміння та навиків які забезпечують відповідний рівень кваліфікації;

3) мотиваційна характеризується тим, що рухає людиною у напрямку продажу своєї робочої сили: недостатність засобів для існування, бажання реалізації своїх здібностей, бажання набути досвіду, бажання набути славу [37, с. 70].

Пропозиція інтенсивності праці. Підвищити інтенсивність праці означає поліпшити її продуктивність. З одного боку, інтенсивність праці, яка запропонована на ринку, залежить від внутрішніх мотивів і фізичного стану особи, а з іншого – повинна регулюватись законодавством, традиціями тощо З позицій внутрішніх мотивів особи на інтенсивність праці впливають кількість робочих годин та рівень заробітної плати [37, с. 70].

Сукупна пропозиція на ринку праці – це сума індивідуальних пропозицій. Джерелом скупної пропозиції є людські ресурси. Людські ресурси – специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Дане поняття включає сутність соціально-культурних та особистісно-психологічних властивостей людей, які виступають запорукою можливості їх включення у сферу праці. Кількісно людські ресурси як джерело сукупної пропозиції праці характеризують такі категорії, як населення, економічно активне населення, трудові ресурси. Населення – це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо). Класифікацію населення розглянемо на рисунку 1.2.