logo
Диплом (Управління персоналом )

2.3. Попит і пропозиція на ринку праці Житомирської області

Як вже зазначалось вище на ринку праці Житомирської області, склалася досить складна ситуація. Основними причинами безробіття (що збільшує навантаження на одне вільне робоче місце) на більш глобальному рівні є спад ділової активності, який потягнув за собою циклічне безробіття, а також структурні перетворення в економіці. Так фінансова криза, яка почалася у 2008 році спричинила досить негативні наслідки, вплинувши як на рівень зайнятості так і на економічні процеси загалом. Загальне підвищення цін на товари та послуги, спричинило зниження реальних доходів населення, що призвело до зменшення попиту на товари та послуги (а як відомо попит на робочу силу є похідним від попиту на товари та послуги). Це, а також нестабільність на валютному ринку спричинило зниження обсягів виробництва та призвело до збитковості більшості підприємств. І як наслідок досить велика частина населення залишилася безробітною. Якщо ж не брати до уваги зрушення в економіці пов’язані з циклічністю, а розглядати дане питання суто по Житомирській області, то існує також доволі багато причин досить низького рівня зайнятості: незадіяність всіх виробничих потужностей та ресурсів міста, які б дозволили створити нові робочі місця, недостатня підтримка підприємницького сектору з боку держави, тінізація економіки та конвертованість заробітних плат, досить низька вартість робочої сили, яка інколи навіть менша, ніж прожитковий мінімум, викокий рівень урбанізації, який спричиняє занепад сільського господарства та зменшення в даних місцевостях людей працездатного віку, недостатній рівень кваліфікації та професійних знань, тобто незадоволеність роботодавців наявним рівнем, не бажання брати на роботу молодих фахівців, у яких відсутній стаж роботи та людей з обмеженими можливостями, недостатня різноманітність кваліфікацій, що не задовольняє потреб попиту, автоматизація технологічного процесу, що зменшує трудомісткість, не престижність робітничих професій, податкове навантаження на підприємства, недостатнє інвестування в людський капітал. Ці та інші фактори спричинили спричиняють значну диспропорцію між попитом та пропозицією на ринку праці Житомирської області.

Як вже зазначалося, у практичній діяльності попит і пропозицію розглядають у широкому розумінні, це уся робоча сила (зайняті та безробітні) та на зареєстрованому ринку праці, тобто попит складають ті робочі місця, які є вакантними та зареєстровані у ДСЗ, а пропозицію – незайняте населення, що зареєстроване у ДСЗ. Розглянемо характеристику показників попиту і пропозиції в широкому розумінні та на зареєстрованому ринку праці.

За статистикою сукупну пропозицію визначають по кількості економічно активного населення. Починаючи з 2005 року кількість економічно активного населення – сукупна пропозиція на ринку праці має, хоч і не значну, але сталу тенденцію до зменшення: у 2010 році порівняно з 2008 роком сукупна пропозиція зменшилась на 0,2 %, а в порівнянні з 2005 – на 1,7 %.

Рис. 2.4. Сукупна пропозиція робочої сили по Житомирській області в динаміці

Сукупний попит характеризується кількістю робочих місць, які пропонують роботодавці. Так як вільні вакансії практично відсутні, попит можна визначити використовуючи показник середньооблікової чисельності працюючих. Графічно це представлено на рис. 2.5:

Рис. 2.5.Сукупний попит робочої сили по Житомирській області в динаміці

У Житомирській області даний показник має спадну динаміку починаючи з 2000 року. Так, у 2010 році порівняно з 2008 р. цей показник зменшився на 7,8 %, порівняно з 2005 – на 16,2 %, з 2000 р. на 36,5 %. Навантаження сукупної пропозиції на одне робоче місце показане в таблиці:

Таблиця 2.2.

Сукупнпй попит та пропозиція на ринку праці Житомирскьої області

Показники

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Відхилення,% 2010

до 2005р.

до 2008р.

Сукупна пропозиція

632,5

625,1

623,9

622,1

621,8

621,1

-1,7

-0,2

Сукупний попит

303

293

284

276

258

255

-15,8

-7,6

Навантаження на одне робоче місце

2,1

2,1

2,2

2,3

2,4

2,4

14,2

4,3

Як видно з таблиці, навантаження на одне вільне робоче місце зростає все більшими темпами, із зменшенням попиту на робочу силу, і в порівнянні з 2005 роком цей показник збільшився на 14,2 %. Так, за даними статистичного щорічника, у 2008 році в Житомирській області було вивільнено 1812 осіб, найбільше працівників було вивільнено у м. Житомирі –785 осіб або 43,3%, Бердичеві – 247 осіб, Новоград-Волинському – 142 особи та в Овруцькому районі – 157 осіб. Тоді ж як у 2009 році ситуація погіршилась: кількість вивільненого населення значно зросла і становила 3736 осіб, тобто в 2,06 рази в порівнянні з попереднім роком, в тому числі в Житомирі – 1584 особи, в Бердичеві – 387 осіб, Коростень – 241 особи, в Баранівському районі – 310 осіб та в Овруцькому – 283 особи. У 2010 році кількість вивільненого населення скоротилося до 1957 чоловік, що на 46,1 % менше, ніж у 2008 році, найбільше працівників вивільнилося в сфері промисловості – 773 особи, що ж до міст та районів, то найбільше в м. Житомир – 821 особа та в Овруцькому районі – 258 осіб.

Що ж до зареєстрованого ринку праці, то тут ситуація ще більш несприятлива. Потреба у робочій силі у 2008 році становила 2384 особи, найбільший попит спостерігався у таких галузях: промисловість –578 осіб (24,3 %), торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 264 осіб (19,2 %), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 295 осіб (12,4 %) та державне управління – 687 осіб (28,8 %). У галузях рибальства та рибництва попит взагалі відсутній, у галузі фінансової діяльності – всього 10 осіб, у сфері готельного та ресторанного бізнесу – 22 особи. У 2009 році в порівнянні з 2008 роком ситуація значно погіршилась, так як попит на робочу силу значно знизився: загальна потреба у робочій силі становила 1545 осіб, що на 839 особи менше,ніж у попередньому. Найбільший попит спостерігався у таких галузях: промисловість – 350 осіб (22,6 %), торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 139 осіб, державне управління – 622 особи (40,3 %). Тоді ж як у галузі рибальства попит знову ж таки відсутній, у галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 11 осіб, фінансової діяльності – 6 осіб та освіти – 28 осіб, що свідчить про не перспективність навчання у даних напрямках. У 2010 році ситуація дещо покращилась – потребі підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць становила – 1806 осіб, що на 16,9% більше ніж у минулому році. Найбільший попит спостерігався у таких галузях як промисловість – 490 осіб та торгівля, ремонт автомобілів. Побутових виробів – 216 осіб, а також сфері державного управління – 570 осіб.

Аналізуючи кон’юнктуру ринку праці Житомирської області, можна зробити висновок, що між попитом та пропозицією існує значний дисбаланс. Так, загальна кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю у 2008 році становила 33871 особа, тоді ж як потреба підприємств у працівниках не зайнятих трудовою діяльністю 2384 особи, тобто навантаження на одне вільне робоче місце становила в середньому 14 чоловік. Житомирська область характеризується неоднорідністю розвитку її міст та регіонів за економічними та соціально-демографічними показниками, що безпосередньо впливає на ринок праці та формування попиту та пропозиції на ньому. Так у 2008 році найбільш сприятлива ситуація склалася в м. Житомирі, де пропозиція робочої сили становила 2712 осіб, а попит – 1204 особи, тобто навантаження на одне робоче місце становило 2 особи, у м. Бердичеві пропозиція становила 3374, а попит – 283 особи (12 чоловік на одне вільне вакантне місце), у м. Коростені навантаження становило 6 чоловік на одне вільне робоче місце, а у Житомирському та Коростишівському районах – 5 та 14 чоловік відповідно. Найбільший же дисбаланс між попитом та пропозицією спостерігався у Любарському та Ружинському районах, де навантаження на одну вільну вакансію становило 1331 та 1150 чоловік відповідно.

Що ж до 2009 року, до дисбаланс в порівнянні з 2008 роком посилився. Так, загальна кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю становила 22827 осіб (на 32 % менше, ніж у попередньому), тоді ж як потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць становила 1545 осіб (на 35,2 % менше,ніж у 2008 році). Тобто сукупний попит та пропозиція на ринку праці скоротилась, що є досить негативною тенденцією, хоча навантаження на одне вільне вакантне місце підвищилось і становило 15 осіб. Найсприятливіша ситуація була знову ж таки у м. Житомирі, де навантаження на одне вільне робоче місце було 3 особи, у м. Коростені – 10 осіб, м. Новоград-Волинському – 11 осіб, та Житомирському районі – 5 осіб. Найбільша ж розбіжність між попитом та пропозицією була у таких районах: Ємільчинський – 851 особа, Любарський – 869 осіб. Варто зазначити, що ситуація у деяких районах значно покращилась. Так у Любарському районі навантаження зменшилось з 1331особи до 869, в Овруцькому – з 42 осіб до 19, в Олевському – з 287 до 69 осіб, а у Ружинському з 1150 до 83 чоловік.

У 2010 році в порівнянні з 2008 роком ситуація дещо змінилася. Так загальна кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю становила 22970 осіб (на 31,9 % менше, ніж у 2008 р.), тоді ж як потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць становила 1806 осіб (на 45 % менше, ніж у 2008 році). Тобто сукупний попит та пропозиція на ринку праці скоротилась, що є досить негативною тенденцією, хоча навантаження на одне вільне вакантне місце зменшилось і становило 13 осіб на одне вільне робоче місце. Найсприятливіша ситуація була знову ж таки у м. Житомирі, де навантаження на одне вільне робоче місце було 3 особи, у м. Коростені – 6 осіб, м. Новоград-Волинському – 11 осіб, та Житомирському районі – 3 особи. Найбільша ж розбіжність між попитом та пропозицією була у таких районах: Ємільчинський – 725 осіб, Володар-Волинському – 210 осіб. Варто зазначити, що ситуація у деяких районах значно покращилась. Так у Любарському районі навантаження зменшилось з 869 до 47 осіб, в Радомишльському – з 236 до 40 осіб, а у Ружинському з 1150 до 83 чоловік.

Розглядаючи попит і пропозицію робочої сили на зареєстрованому ринку праці Житомирської області за професійними групами у 2008 році, можна зробити висновок, що найбільшим попитом користуються законодавці, вищі службовці керівники та менеджери, професіонали, фахівці кваліфіковані робітники з інструментом, так навантаження на одне вільне робоче місце становило 8, 9, 8 та 9 осіб відповідно. Тоді ж як найменшим попитом користувалися технічні службовці (35 чоловік на одне місце), кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства (92 особи) та працівники найпростіших професій (включаючи осіб без професії) – 42 особи на одну вільну вакансію.

У 2009 році ситуація значно не змінилась. Так найбільшим попитом знову ж таки користувалися законодавці, вищі державні службовці, керівники, навантаження на дану професійну групу зменшилось і становило 7 осіб на одне вільне робоче місце, професіонали – 6 осіб та фахівці – 9 осіб. Найменшим же попитом знову ж таки користувалися кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства – 101 особа на одну вакансію та працівники найпростіших професій – 63 особи. Тобто можна зробити висновок, що найбільшим попитом користуються висококваліфіковані кадри (за виключенням працівників сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства, що пов’язане з занепадом даних галузей в області). Це свідчить про доцільність та пріоритетність вкладення коштів в людський капітал, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності.

Що ж до 2010 року, то ситуація також суттєво не змінилась. Найвищим попитом знову ж таки користувалися законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери – 6 осіб на одне вільне робоче місце, професіонали – 7осіб, фахівці 8 осіб та кваліфіковані робітники з інструментом – 9 осіб на вільну вакансію. Найменший же попит на працівників сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства, навантаження становило 132 особи.

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновки, що на ринку праці Житомирської області існує досить значний дисбаланс між попитом та пропозицією на робочу силу. Особливо складним періодом був кінець 2008 року, який знаменувався фінансово-економічною кризою. Однак починаючи з 2009 року ситуація на ринку праці дещо стабілізувалась, показники попиту та пропозиції робочої сили суттєво не змінювались.