Аналіз матеріальних витрат на виробництво виробу а

Наведені в табл. 13.16 розрахунки показують, що матеріальні витрати на виріб А зросли на 3,66 грн, або на 14,35 %. На це зростання вплинула зміна норм витрачання матеріалів на 2,6 грн, або на 10,2 %, та зміна ціни матеріальних ресурсів на 1,06 грн, або на 4,16 %.

Темп зростання норм витрачання матеріалів значно перевищує темп зростання цін на матеріальні ресурси. У цьому разі з погляду виробничого аналітика головну увагу треба приділити нормам витрачання матеріальних ресурсів та причинам, що впливають на зростання матеріальних витрат. До таких причин слід віднести якість отриманих від постачальників матеріальних ресурсів, наявність відходів та браку, прогресивність технологічного процесу.

Кінцевим етапом аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів є підрахунок резервів зростання обсягів виробництва продукції. З цією метою моделюють взаємозв’язки між обсягом виробництва продукції та показниками матеріальних витрат і ефективності їх використання, розраховують вплив зміни цих факторів на зміну обсягу виробництва.

Для підрахунку впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції будують таку факторну модель:

V = М · М_в, (3)

де V — обсяг випуску продукції, грн;

М — витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції, грн;

М_в — матеріаловіддача (або вихід продукції з одиниці матеріалу), грн.

Вимірювання впливу факторів за цією моделлю можна проводити способом ланцюгових підстановок, способами абсолютних та відносних різниць, індексним методом.

Дані табл. 13.14 свідчать, що фактичний обсяг товарної продукції проти планованого збільшився на 100 тис. грн, при цьому темп зростання становив 1,2 %. Розрахуємо вплив кожного з факторів способом абсолютних різниць:

а) вплив зміни суми витрат матеріальних ресурсів обчислюється підстановкою у факторну модель (3) відхилення за матеріальними витратами за відповідний період (вплив матеріаловіддачі ще не враховується):

Звідси, ΔV₁ = (2992 – 2845) · 2,95 = +433,65 тис. грн, тобто зростання матеріальних витрат на 147 тис. грн сприяло зростанню обсягу виробництва продукції на 433,65 тис. грн, або на 5,1 %;

б) для розрахунку впливу зміни матеріаловіддачі у факторну модель (3) підставляють відхилення фактичної матеріаловіддачі від нормативної, при цьому вплив першого фактора елімінується:

Звідси, ΔV₂ = 2992 (2,84 – 2,95) = –333,65 тис. грн, тобто зниження матеріаловіддачі продукції на 0,11 грн на одиницю продукції призвело до зменшення обсягу випуску на 333,65 тис. грн, або на 4 %.

Отже, резервом підвищення обсягів випуску продукції є збільшення матеріаловіддачі. Логічно, що виявлення причин, які вплинули на її зменшення, буде спиратися на аналіз матеріаломісткості, методику якого було розглянуто вище.

Вплив зміни суми витрат матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначати з різним рівнем деталізації. Більш детальний аналіз можна провести, якщо врахувати вплив на зміну матеріальних витрат таких факторів, як зміна залишків матеріальних ресурсів на початок періоду (З_п), зміна обсягів надходження матеріальних ресурсів (F) та зміна залишків матеріалів на кінець періоду (З_к).

Факторна модель, яка відображає деталізований взаємозв’язок між обсягом випуску продукції та факторами другого порядку, що на нього впливають, має такий вигляд:

V = (З_п + F – З_к) М_в. (4)

Для розрахунку впливу факторів другого порядку на зміну обсягу випуску продукції використовується спосіб абсолютних різниць:

а) вплив зміни у залишках матеріальних ресурсів на початок періоду вимірюється підстановкою у факторну модель (4) відхилення фактичних залишків на початок періоду від нормативних:

У нашому прикладі V_1.1 = (400 – 370) 2,95 = +88,5 тис. грн, тобто наднормативний залишок на початок року (+30 тис. грн) дав можливість додатково випустити продукції на 88,5 тис. грн.

б) вплив зміни обсягу надходжень матеріальних ресурсів розраховується підстановкою у факторну модель відхилення фактичного надходження від нормативного:

Звідси, = (3000 – 2600) 2,95 = +1180 тис. грн, тобто збіль­шення обсягів надходження матеріальних ресурсів на 400 тис. грн забезпечило зростання обсягів випуску на 1180 тис. грн, або на 14 %;

в) зміна залишків матеріальних ресурсів на кінець періоду має зворотний вплив на зміну випуску продукції, тому величина впливу цього фактора береться з від’ємним знаком. Вимірювання впливу цього фактора передбачає підстановку у факторну модель відхилення фактичного залишку матеріалів на кінець періоду від нормативного:

У прикладі = – (408 – 125) 2,95 = – 834,85 тис. грн, тобтозростання залишку матеріалів на кінець періоду (+283 тис. грн) пов’язане з їх недостатнім використанням у виробничому процесі; за рахунок поліпшення використання можна було б додатково виробити продукції на 834,85 тис. грн.

Крім того, більш детальний аналіз впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції можна провести за кожним окремим видом матеріальних ресурсів. З цією метою моделюється взаємо­зв’язок між випуском продукції у натуральних одиницях з n-виду матеріалу (Vⁿ) та такими факторами, як зміна кількості придбаного n-виду матеріалу (Kⁿ), зміна залишку n-виду матеріалу за період, що аналізується (ΔЗⁿ), зміна суми відходів n-виду матеріалу (Вⁿ) і витрачання n-виду матеріалу на одиницю продукції (Рⁿ).

Факторна модель, яка будується для вимірювання впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції в натуральних одиницях з n-виду матеріалу, має вигляд:

. (5)

Розглянемо методику факторного аналізу зміни обсягу випуску продукції з n-виду матеріалу на умовному прикладі (таблиця 13.17). Розрахунок впливу факторів за цією кратною факторною моделлю проводиться способом абсолютних різниць.

Таблиця 13.17