Аналіз джерел коштів, які вкладено в майно підприємства, тис. Грн

Аналізуючи наведені дані, можна висновувати, що вартість майна підприємства зросла за звітний період на 3210 тис. грн, але тільки на 2917 тис. грн. — за рахунок власних коштів; решта покривалась за рахунок збільшення зобов’язань підприємства.

За звітний період частка позичених коштів зменшилась на 3,48 % і становила 13,28 % у структурі майна за абсолютного їх зростання на 227 тис. грн. (1047 – 820).

Кількість власних оборотних коштів збільшилась на 18 тис. грн, або на 100,94 % [(1932 : 1914) 100]. Змінилась і їхня величина в структурі власних коштів підприємства — їх частка зменшилась на 21,59 %.

За рахунок власних оборотних коштів на початок звітного періоду покривалось 10,52 % матеріальних оборотних коштів [(400:3802) 100].

На кінець звітного періоду частка цього джерела в матеріальних оборотних коштах зменшилась на 6,70 % [(450 : 6719) 100].

Приріст активів підприємства відбувався за рахунок збільшення короткострокових позик на 118 тис. грн. та кредиторської заборгованості на 29 тис. грн, а збільшення коштів підприємства перекривалося збільшенням зобов’язань за кредиторською заборгованістю. Це свідчить про те, що прискорене зростання коштів поліпшить платоспроможність підприємства.

Уся інформація, наведена в таблиці, береться з балансу за винятком рядка «наявність власних оборотних коштів» — це розрахункова величина (табл. 8.5).

Наявність власних оборотних коштів можна визначити двома способами.

Перший спосіб показано в табл. 8.5. Таблиця 8.5

За другим способом 2-й розділ активу балансу «Оборотні активи» порівнюється з 4-м розділом пасиву балансу «Поточні зобов’язання».

Розрахувавши наявність власних оборотних коштів, слід проаналізувати власний і позичений капітал у розрізі окремих статей, установити причини збільшення чи зменшення короткострокових позик, кредиторської заборгованості.

Після загальної оцінки стану майна на підприємстві необхідно та­кож розрахувати показники ефективного використання цього майна.

Основними показниками є:

1. Рентабельність активів (майна):

[прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) · 100]: [середня величина активів].

2. Рентабельність поточних активів:

[прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) · 100]: [середня величина поточних активів].

3. Рентабельність інвестицій:

[прибуток до сплати податку · 100]: [валюта балансу за мінусом короткострокових зобов’язань].

4. Рентабельність власного капіталу:

[прибуток у розпорядженні підприємства · 100]: [джерела власних засобів].

Цей показник визначає величину прибутку, що його одержують з кожної гривні, вкладеної в підприємство.

5. Рентабельність реалізованої продукції:

[прибуток у розпорядженні підприємства · 100]: [сума виручки від реалізації продукції].

Отже, проаналізувавши склад, структуру майна підприємства і джерел його утворення, можна зробити висновок, що для ви­вчення цього питання можна застосувати модель економічного аналізу, що передбачає такі операції:

• визначення питомих складових і джерел набуття майна в його загальній вартості на початок і кінець звітного періоду;

• порівняння даних на кінець звітного періоду з даними на його початок і визначення причини зміни;

• вивчення причин зміни складу структури майна і джерел його набуття, і передовсім тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства;

• доведення до відома керівництва підприємства інформації, яка сприятиме прийняттю управлінських рішень, спрямованих на усунення причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Аналізу структури майна достатньо для того, щоб оцінити стан активів і наявність коштів на підприємстві для повернення боргів, але його замало для відповіді на запитання, наскільки вигідно інвестору вкласти капітал у це підприємство. Тому наступним напрямком аналізу фінансового стану підприємства і для внутрішніх, і для зовнішніх користувачів інформації є детальне вивчення ліквідності та платоспроможності підприємства.