logo
Документ-ЕА (л) Microsoft Word

Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу

Стаття балансу

Рядок балансу

На початок звітного періоду

На кінець звіт- ного періоду

Горизонтальний аналіз (гр. 2 – гр. 1)

Відносне відхилення [гр. 2 / гр. 1] 100

Вертикальний аналіз

на початок звітного періоду, %

на кінець звітного періоду, %

відхилення

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

300

310

10

3,3

6,4

3,9

– 2,5

первісна вартість

011

330

350

– 20

6,1

7,1

4,4

2,6

знос

012

30

40

10

33,3

0,6

0,5

0,1

Незавершене будівництво

020

1200

2100

900

75,0

25,7

26,6

1,0

Основні засоби:

залишкова вартість

030

500

2570

2070

414,0

10,7

32,6

21,9

первісна вартість

031

1000

3200

2200

220,0

21,4

40,6

19,2

знос

032

500

630

130

– 26,0

10,7

8,0

– 2,7

Довгострокові фінансові інвестиції:

Обліковані за методом участі в капіталі інших підприємств

040

110

100

– 10

– 9,1

2,4

1,3

– 1,1

інші фінансові інвестиції

045

20

10

– 10

– 50,0

0,4

0,1

– 0,3

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

Відстрочені податкові активи

060

3

– 3

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом 1

080

2130

5093

–12963

+139,1

45,6

64,6

19,0

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

2. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

400

450

50

12,5

8,6

5,7

– 2,9

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

незавершене виробництво

120

10

60

50

500,0

0,2

0,8

0,5

готова продукція

130

20

78

58

290,0

0,4

1,0

0,6

товари

140

1300

1360

60

4,6

27,8

17,3

– 10,6

Векселі одержані

150

150

170

20

13,3

3,2

2,2

– 1,1

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

300

320

20

6,7

6,4

4,1

– 2,4

первісна вартість

161

340

360

20

5,9

7,3

4,6

– 2,7

резерв сумнівних боргів

162

40

40

0

0,0

0,9

0,5

– 0,3

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

170

7

– 7

–100,0

0,1

0,0

– 0,1

за виданими авансами

180

35

12

– 23

– 65,7

0,7

0,2

– 0,6

з нарахованих доходів

190

із внутрішніх розрахунків

200

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

20

3

– 17

– 85,0

0,4

0,0

– 0,4

Поточні фінансові інвестиції

220

50

20

– 30

– 60,0

1,1

0,3

– 0,8

Кошти та їх еквіваленти:

у національній валюті

230

70

201

131

187,1

1,5

2,6

1,1

в іноземній валюті

240

120

5

– 115

– 95,8

2,6

0,1

– 2,5

Інші оборотні активи

250

10

– 10

–100,0

0,2

0,0

– 0,2

Усього за розділом 2

260

2492

2719

227

9,1

53,3

34,5

– 18,8

3. Витрати майбутніх періодів

270

50

70

20

40,0

1,1

0,9

– 0,2

Баланс

280

4672

7882

3210

68,7

100

100

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1. Власний капітал

Статутний капітал

300

3600

3830

230

– 6,4

77,1

48,6

–28,5

Пайовий капітал

310

Додатковий вкладений капітал

320

200

200

0

0,0

4,3

2,5

–1,7

Інший додатковий капітал

330

2629

2629

0,0

33,4

33,4

Резервний капітал

340

50

70

20

40,0

1,1

0,9

–0,2

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

2

10

8

400,0

0,0

0,1

0,1

Неоплачений капітал

360

–30

– 10

– 20

66,7

– 0,6

–0,1

0,5

Вилучений капітал

370

–20

–10

–10

50,0

–0,4

–0,1

0,3

Усього за розділом 1

380

3802

6719

2917

76,7

81,4

85,2

3,9

2. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу

400

10

6

– 4

40,0

0,2

0,1

–0,1

Інші забезпечення

410

2

– 2

–100,0

0,0

0,0

0,0

Цільове фінансування

420

10

– 10

–100,0

0,2

0,0

–0,2

Усього за розділом 2

430

22

6

–16

72,7

0,5

0,1

–0,4

3. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити

440

200

250

50

25,0

4,3

3,2

–1,1

Інші довгострокові зобов’язання

450

Відстрочені податкові зобов’язання

460

50

50

0,0

0,6

0,6

Інші довгострокові зобов’язання

470

20

–20

100,0

0,4

0,0

–0,4

Усього за розділом 3

480

220

300

80

36,4

4,7

3,8

–0,9

4. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

120

190

70

58,3

2,6

2,4

0,2

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

20

20

0

0,0

0,4

0,3

-0,2

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

Векселі видані

520

60

130

70

116,7

1,3

1,6

0,4

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

250

225

25

10,0

5,4

2,9

–2,5

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

50

110

60

120,0

1,1

1,4

0,3

з бюджетом

550

10

20

10

100,0

0,2

0,3

0,0

з позабюджетних платежів

560

3

4

1

33,3

0,1

0,1

0,0

зі страхування

570

7

3

– 4

57,1

0,1

0,0

–0,1

з оплати праці

580

18

10

– 8

44,4

0,4

0,1

–0,3

з учасниками

590

30

35

5

16,7

0,6

0,4

–0,2

із внутрішніх розрахунків

600

Інші поточні зобов’я­зання

610

10

– 10

100,0

0,2

0,0

–0,2

Усього за розділом 4

620

578

747

169

29,2

12,4

9,5

–2,9

5. Доходи майбутніх періодів

630

50

110

60

120,0

1,0

1,4

0,3

Баланс

640

4672

7882

3210

68,7

100

100

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу мож­на здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом’якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу — зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів.

Отже, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до «позитивного»:

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів над темпами приросту необоротних активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позичковим і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;

5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 10 %.

Після розгляду основних напрямків аналізу балансу необхідно ознайомитись також із впливом інфляції на валюту балансу.

Відомо, що для порівняння даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік треба привести в повну відповідність з номенклатурою та групуванням розділів і статей бухгалтерського балансу на кінець року. Крім того, для порівняння даних на початок і кінець звітного періоду необхідно враховувати вплив інфляції.

Основною ознакою інфляції є зростання цін у середньому, тобто збільшення середньої ціни всієї номенклатури товарів, які було взято за базу для виявлення рівня інфляції. У теорії і на практиці виділяють кілька рівнів інфляції: 1) низька інфляція, за зміни цін протягом року не більше ніж на 1 %; 2) повзуча — на 10 %; 3) галопуюча — на 100 %; 4) гіперінфляція — на 1000 %; 5) суперінфляція — на 10 000 % та більше. При цьому індекси інфляції становлять відповідно 1,01; 1,1; 2; 11 та 101.

Невелика інфляція є допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей, примушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що лежать без руху, втрачають у ціні. Однак висока інфляція негативно впливає на весь виробничий процес і є основним дестабілізуючим чинником виробництва і фінансового стану підприємства. Інфляція знецінює всі доходи й надходження підприємства. Будь-яке відстрочення платежів призводить до того, що підприємство одержує лише частину доходу, який йому належить. Відомо, що баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ’єктивної інформації і користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, тобто вимога виплатити фіксовану суму в майбутньому, у зв’язку з інфляцією втра­чають свою вартість і спричиняють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І навпаки, підприєм­ства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, тобто не­своєчасно оплачують рахунки постачальників та інші зобов’язання (з оплати праці, розрахунків з бюджетом, страховими органами тощо), матимуть вигоду, бо згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу та інших форм бухгалтерської звітності з урахуванням інфляції.