Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Кардиналістський підхід.

Термін «корисність» був започаткований у творчості Ієремії Бентама, засновника морально-філософської доктрини «утилітаризм».

Корисність – властивість блага задовольняти потреби людини. В мікроекономіці: корисність – це ступінь задоволення, яке отримує людина від споживання певного блага або сукупності благ.

• Благо з прямою корисністю безпосередньо впливає на умови життя людини;

• Благо має непряму корисність, якщо воно використовується для виготовлення благ, які мають пряму корисність.

• Сукупність прямої та непрямої корисності є повною корисністю блага.

Корисність кожен оцінює на підставі суб’єктивної оцінки шкали уподобань. Існує два підходи до формалізації вибору споживача: кардиналістський (кількісний) та ординалістський (порядковий).