Рівновага споживача: кардиналістський підхід.
О скільки функція корисності набирає тим більшого значення, чим бажанішим для споживача є набір благ, то модель споживача може бути сформульована наступним чином: споживач поводить себе так, начебто він максимізує функцію корисності н допустимих наборах споживаючих благ.
TU (x1, x2) → max,
p1x1 + p2x2 ≤ I, у випадку двох благ
x1, x2 ≥ 0
Аналіз рівноваги споживача полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями та цінами.
Граничні корисності, що припадають на одну гривню вкладену у придбання благ, за умови рівноваги споживача рівні для усіх благ, що споживаються.