Виробнича функція

Виробнича функція будується для певної технології: зміна технології веде до зміни функціональної залежності

Існують однофакторні, двофакторні і багатофакторні виробничі функції.

Якщо весь спектр комбінацій виробництва уявити як витрати праці (L) і капіталу (K), то виробнича функція може бути визначена таким чином:

Q = f(L,K),

де Q – максимальний обсяг продукції, що виробляється за даної технології.

Побудова двофакторної виробничої функції базується на певних гіпотезах:

а) гіпотеза абсолютної необхідності (або взаємозалежності) факторів виробництва:

K = 0  Q(K, L) = 0, L=0  Q(K, L) = 0

б) гіпотеза взаємозамінності факторів виробництва

Q(K + ΔK, L) = Q(K, L + ΔL)

в) гіпотеза монотонності

K’ > K  Q(K’, L) > Q(K, L); L’ . L  Q (K, L’) > Q (K, L)

Ізокванта

Двофакторна виробнича функція моделює виробничий процес, в якому змінними є обсяг використання двох факторів виробництва.

У табличній формі вона подається у вигляді так званої виробничої сітки (табл.6.1)

Таблиця 6.1