1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
Політекономія - суспільна наука. Вивчає відносини між людьми в процесі їх виробничо-господарської діяльності. Економічні відносини - відносини 1) з приводу економічного поєднання робітників з засобами виробництва; 2) з приводу організації виробнмчого процесу; 3) з приводу присвоєння й використання результатів виробництва.
Політекономія здійснює екскурси в інші науки. Зачіпає політичні, ідеологічні відносини, особливо економічну та соціальну політику, психологію, юриспурденцію в галузі господарського та цивільного права. Також стикається з науками, що вивчають техніку і технологію виробництва.
Сучасна економічна теорія характеризується більшою кількістю напрямків, шкіл, течій. Основні: 1) Неокласична; 2) кейнсіанська; 3) монетаризм; 4) інституціонально-соціологічна. Вони різняться трактуванням ролі ринку і держави, їх співвідношення і взаємодії в економічному розвитку.
Неокласична виходить з коренного положення класичної школи про ринок і конкуренцію, як про природні умови функціонування і розвитку економіки. Ринковий механізм саморегулювання вважається єдино ефективним способом функціонування економіки. Державне втручання може привести до порушення економічної рівноваги, до зниження ефективності. Засновується на теоріях межової корисності та виробничості. Кейнсіанство виникло в 30-ті роки, у зв’язку з необхідністю виводу буржуазної економіки з світової кризи 29-33 рр. Кейнс выпустив в 1936 р. працю "спільна теорія зайнятості, відсотку і грошей". Основні положення: ринковий механізм не здатен повністю ліквідувати кризи і безробіття, необхідне державне втручання, з використанням податків, субсидій, ссудного відсотку.
Монетаристські теорії інтенсивно розвиваються. В центрі їх уваги - антикризові заходи: стимулювання економічної активності з використанням фінансово-кредитної системи, грошового обігу, інфляцій для підвищення попиту.
Институціонально-соціологічна. Об’єктом дослідження є такі суспільні інститути як корпорації, профспілки, держави. При цьому в центрі уваги - загальнолюдські цінності. Виступають проти надмірної ідеологізації суспільного життя, против мілітаризації економіки, за індикативне державне планування економіки, за гарантовані доходи, за розширення державних соціальних програм, за організацію державою перекваліфікацію робітників у зв’язку з технологічним безробіттям.
Предмет: Політекономія вивчає економічні відносини людей, їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства. Предметом є вивчення економічних виробничих відносин, їх взаємодія з продуктивними силами та організація управління і ефективне ведення господарства як чинників суспільного багатства. Вивчаючи свій предмет політекономія робить висновки, узагальнення, в результаті чого формується понятійний аппарат: економічні закони, економічна категорія. Категорія – наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища (ціна, прибуток, зарплата). Економічні закони виявляють суттєві, стійкі та необхідні причини, наслідкові зв’язки і взаємозалежність даного економічного процесу.
Великий арсенал методів наукових досліджень підрозділяється на дві групи: 1) емпіричні; 2) теоретичні.
Емпіричні – полягають у зібранні фактів, врахуванні всіх змін, що відбуваються з ними, в їх групуванні, математико-статистичній обробці. Теоретичні методи є засобом проникнення в глибинну сутність досліджуваних явищ, розкриття законів їх функціонування та розвитку.
Для пізнання соціально-економічних явищ та процесів використовують загально – наукові методи та специфічні методи .
До загальнонаукових відносять діалектичний (виходить з того що будь яке явище перебуває в русі, тобто має динаміку розвитку; має притаманні йому тотожність, відміність, протилежність, суперечність, конфліктність тощо) та структурно функціональний (розглядає будь яке економічне явище як системне з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів) методи.
Специфічні: метод абстрагування (відсторонення від другорядних, неістотніх сторін досліджуваного явища з метою виділення першочергових глибинних якостей, що розкривають його сутність). Аналіз – розложення, розчленування досліджуваного об’єкту на складові частини. Синтез – вивчення предмету в єдності та взаємодії всіх його складових частин, його системної цілісності. Індукція – конструювання узагальнених висновків, теоретичних результатів, економічних законів на основі емпіричних спостережень великої кількості досліджуваних явищ. Дедукція – протилежний рух дослідницької думки від загальних наукових висновків до окремих явищ з метою: 1) наукової оцінки; 2) поглиблення, уточнення, повишення якості спільних наукових висновків, законів. Метод Єдності історичногоі логічного – в реальній дійсності всі явища мають історичну послідовність а також і логічно обгрунтовану взаємозалежність явищ. Гіпотеза – це припущення яке висунуте для пояснення будь якого явища і потребує перевірки на досвіді.
- 1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- 2. Зародження і розвиток економічної науки.
- 5. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- 6. Економічні відносини як спосіб організації економічної системи.
- Виробничі можливості і суспільні потреби.Закон зростаючих потреб.
- Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб.
- 7. Економічні системи, їх типи і еволюція .
- 8. Власність як економічна категорія та її історичні типи, види, форми.
- 9. Суб’єкти та об’єкти власності. Форми власності в Україні.
- 10. Тенденції розвитку відносин власності у світі та Україні.
- 11. Відносини власності в умовах змішаної економічної системи
- 12. Сутність та форми акціонерної власності
- 13.Колективна форма власності її сутність та форми
- 14. Матеріальне виробництво і його фактори.
- 15.Виробництво як джерело задоволення зростаючих потреб суспільства.
- 16. Товарна форма організації суспільного виробництва та закономірності виникнення товарного виробництва.
- 17. Товар та його властивості.
- 18. Характеристика розвиненої форми товарного виробництва.
- 19. Фунціонування товарного виробництва. Характеристика простого товарного виробництва.
- 20. Гроші та їх функції.
- 22. Єволюція грошей. Форми вартості і виникнення. Сучасна грошова система.
- 21. Грошовий обіг та його закони.
- 23. Витрати виробництва та їх види..
- 25.Прибуток як економічна економічна категорія. Фактори що впливають на норму та масу прибутку.
- 24. Продуктивні сили та виробничі відносини суспільства.
- 26.Ціна виробництва, собівартість і рентабельність
- 27. Первісне нагромадження капіталу. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- 28. Закони ринку. Закон попиту та його функціонування.
- 29. Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- 30. Державна форма власності, її форми.
- 31. Особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- 32 . Закон пропорзиції і механізм його дії.
- 33. Ринок, його функції та закони.
- 34. Принципи класифікації ринків. Види ринків.
- 36. Банківська система. Позичковий капітал та процент.
- 35 Сутність і основні елементи інфраструктури ринку.
- 37. Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці.
- 38. Специфіка підприємництво в аграрній сфері.
- 39. Фермерське господарство як форма підприємництва.
- 40. Рентні відносини і особливості формування доходів у сільському господарстві
- 41. Особливості ціноутворення в аграрному виробництві. Ціна землі.
- 42 Земельна рента та її сутність.
- 43. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці .
- 44. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу.
- 45. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- 46. Капітал п-ва та його кругообіг і обіг.
- 47. Економічні функції держави та її роль в кругообігу продукту, ресурсів і доходу.
- 48. Інфляція її види та соціальні наслідки.
- 49. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- 50. Тіньовий сектор в економіці Україні і його особливості.
- 51. Суть і види економічного відтворення.
- 52.Національний дохід та методи його розподілу.
- 53. Національне багатство: його складові та проблеми їх відтворення
- 55. Економічні кризи та їх причини.
- 54. Розподіл і перерозподіл національного доходу в державі.
- 56. Роль державного бюджету в накопиченні та перерозподілі національного доходу.
- 57.Економічне зростання та його типи і чинники.
- 58. Натуральна форма організації виробництва. Характеристика натурального господарства.
- 62. Проблеми повної зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- 59. Економічне зростання та економічні цикли.
- 60. Держава як суб’єкт ринкових відносин.
- 61.Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- 63. Зайнятість та відтворення робочої сили.
- 64. Неповна зайнятість і безробіття, його види і форми.
- 65. Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- 66. Економічна система монополістичного капіталізму.
- 67. Робоча сила як товар і джерело додаткової вартості.
- 68. Номінальна і реальна заробітна плата. Прожитковий мінімум та споживчий кошик.
- 69. Заробітна плата як економічна категорія та її форми.
- 70. Торгівельний капітал та джерела його накопичення.
- 71. Податкова система України. Податки і їх види.
- 72.Ринок як економічна категорія, суб’єкти та об’єкти ринкових відносин.
- 73. Соціалістична економічна система, її позиттивні та негативні риси.
- 74. Суперечності одержавленої адміністративно командної економіки, як причина розкладу соціалістичної системи.
- 75. Світогосподарські зв'язки та форми міжнародних відносин.
- 76. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- 77. Проблеми входження України в світове господарство
- 80.Міжнародне співробітництво і розвиток світового господарства.
- 78. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств в Україні
- 79. Сутність і класифікація глобальних проблем