logo
чПоРа Політка

48. Інфляція її види та соціальні наслідки.

Процес зменшення купівельної спроможнос­ті грошової одиниці дістав назву інфляції. Причиною інфляції є порушення закону грошового обігу, внаслідок чого кількість на­явних неповноцінних грошей в обігу перевищує потребу в них.1 Це й викликає зростання загального рівня цін. Провідним чинни­ком інфляції є зростання грошової маси. Проте саме по собі зрос­тання грошової маси не спричиняє інфляції. Інфляція з'являється лише тоді, коли темпи зростання грошової маси випереджають не тільки темпи зменшення швидкості обігу грошової одиниці, а й темпи зростання суспільного продукту, реалізацію якого й обслу­говує грошова маса.

Саме тому до чинників інфляції крім зростання грошової маси можна віднести зростання швидкості обігу грошової одиниці та зменшення загального обсягу суспільного продукту. Інфляція не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється останньою. Вона є обернено пропорційною ве­личиною цінової динаміки. У сучасних умовах розрізняють три види інфляції залежно від то­го, яким темпом зростають ціни. Якщо ціни зростають темпом до 10% на рік, то такий стан визначають як повзучу інфляцію. За темпів зростання цін від 10 до 100% на рік говорять про галопу-

ючу інфляцію. А коли темпи зростання цін перевищують 100% на рік, то йдеться про наявність гіперінфляції.

Існує.дві форми щфляції -— відкрита та придушена.

Відкритою називають інфляцію, якщо порушення законів гро­шового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є над­мірною порівняно з потребою в них) проявляється у підвищенні цін.

Придушеною називають інфляцію, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є надмірною порівняно з потребою в них) призводить до появи де­фіциту товарів, а не до підвищення цін.