logo
чПоРа Політка

73. Соціалістична економічна система, її позиттивні та негативні риси.

Сутність економічної системи соціалізму — це загальнонародна власність на речові фактори виробництва, що поєднує в одній особі працівника і власника за­собів виробництва, утверджує трудовий і колективістський харак­тер асоціації виробників і визначає соціальну рівність між людь­ми як найбільш суттєвий момент соціальної справедливості.

Економічною основою соціалізму є суспільна власність на за­соби виробництва, соціалістична планова система, можливість свідомого суспільного управління економічними процесами, сві­доме регулювання темпів і пропорцій розвитку виробництва.

Ідея соціалізму — це ідея справедливого суспільства. Вона за­родилася як форма виявлення протесту проти експлуатації і гні­ту. В історії соціалізму виділяють декілька етапів: спочатку ви­никнення утопічного соціалізму, потім еволюцію утопічного соціалізму від соціалістів-утопістів до прихильників концепції анархізму і, нарешті, перетворення соціалізму з утопії в науку — марксизм. Останнім етапом у розвитку ідеї соціалізму стала кри­за традиційного і розробка нового погляду на соціалізм.

Мета соціа­лізму — найбільш повне задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб усього суспільства на основі безперервного і планомірного розвитку народного господарства.

Державний соціалізм. Економічна модель соціалізму, що була реалізова­на на практиці, — це грубе спотворення ідеї соціалізму, тому що в центрі її знаходиться не людина, а держава. На основі монопо­лізації власності держава виступила головним суб'єктом — організатором усіх господарських процесів: виробництва, розподілу, обміну та споживання. Цю економічну модель визначають як державний соціалізм.

Основні ознаки державного соціалізму.

Основні ознаки державного соціалізму. Економічна система державного соціалізму — це економічний лад, який характеризу­ється державною власністю практично на всі речові ресурси і ухвалою економічних рішень через центральне економічне пла­нування. Сформулюємо основні ознаки державного соціалізму.

  1. Монополія державної власності, яка веде до загального одержавлення економічної та інших сторін суспільства.

  2. Відносини адміністративної залежності. Більшість підпри­ємств позбавлені самостійності щодо формування програми, вибору ресурсів, партнерів, розпорядження доходами тощо. Робота відбу­вається за планом, управління базується на силі влади, тому як ре­гулятор господарських зв'язків використовуються не економічні, а адміністративні розпорядження.

  3. Надцентралізація суспільного виробництва. Через низьку ефективність виробництва і велику витратну частину бюджету дер­жава концентрує високу частку виробленого продукту.

  4. Бюрократизація управління. Бюрократизм — це суспільні відносини, що характеризують монополізацію функцій керівниц­тва економічним і суспільним життям відокремленим колом осіб.

  5. Жорстка залежність економіки від ідеології і політики. Ця проблема виникає через зрощування господарських і політичних структур, коли правляча партія глибоко вмонтована в економіку і діє як управлінське ядро економічної і політичної системи, як вищий ешелон адміністративної влади.

  6. Самоізоляція економіки, її несприйнятливість до світового досвіду. Як неринкова система державний соціалізм розвивався за іншими законами, ніж світове господарство, тому для нього характерні замкненість, слабкий зв'язок із світовим ринком. Без входження в світове співтовариство неможливо перейти до нор­мальної ринкової економіки.