25.4. Організація диспетчерування виробництва

Ефективна виробнича діяльність підприємства може бути забезпечена лише за умови чіткого поєднання у часі і просторі матеріальних, трудових, фінансових, технологічних та інформаційних ресурсів. Досягти цього непросто, оскільки у ході виробничої діяльності на окремих робочих місцях неминуче виникають відхилення від показників раніше складених планів, що вимагає їх корегування, а головне - координації діяльності взаємопов’язаних ланок підприємства. Причини відхилення від нормативного виробничого регламенту дуже різні, серед яких:

• затримка поставок сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, запасних частин, устаткування, оснащення постачальниками вказаних ресурсів;

• невихід на роботу працівників через хворобу або з інших причин;

• вихід з ладу електромереж та їх обладнання, поломка устаткування, оснащення, пристосувань, транспортних засобів;

• недотримання планових термінів ремонту або технічного обслуговування устаткування;

• несвоєчасна підготовка технічної документації інженерними підрозділами;

• виникнення браку продукції з причин невідповідності властивостей сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, неякісної технічної документації.

Виходячи з викладеного, на виробничому підприємстві об’єктивно виникає необхідність оперативного реагування на всі зміни і відхилення руху виробництва. Цей комплекс управлінських робіт, який включає централізований неперервний облік, контроль і оперативне регулювання руху виробництва називають диспетчеруванням.

Основним завданням диспетчерування є забезпечення повсякденного і ритмічного виконання виробничих оперативно-календарних планів, для чого на підприємствах створюється спеціальна диспетчерська служба. Її структура залежить від масштабів підприємства, організаційного типу виробництва, складності продукції та інших виробничих факторів. На великих машинобудівних підприємствах створюється спеціальний підрозділ – центральне диспетчерське бюро та групи диспетчерів у цехах і службах. На більшості середніх та невеликих підприємств функцію диспетчерування виконує виробничо-диспетчерський відділ (бюро).

Основними функціями диспетчерської служби є наступні:

• систематичний облік і контроль наявності заділів на рівні встановлених нормативів у цехах і на дільницях, руху виробництва, виконання графіків здачі готової продукції чи виконання робіт (надання послуг);

• аналіз результатів контролю і прогнозування руху виробничих процесів;

• прийняття комплексних заходів з попередження і усунення порушень руху виробничих процесів;

• залучення основних підрозділів та допоміжних служб підприємства до ліквідації відхилень фактичного руху виробництва від нормативного;

• координація роботи з забезпечення цехів і дільниць необхідною робочою силою, сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, обладнанням, оснащенням, транспортними, та вантажно-розвантажувальними засобами, технічною документацією, іншими ресурсами;

• проведення щоденних диспетчерських нарад;

• підведення підсумків роботи і оцінка діяльності підрозділів підприємства о з виконання виробничих планів випуску продукції (робіт, послуг).

Реалізація вказаних функцій може бути здійснена тільки за умов своєчасності надходження, повноти і вірогідності виробничої інформації, що досягається шляхом створення автоматизованої системи оперативного обліку на підприємстві.

Вказана система повинна відповідати таким вимогам:

• мати достатньо високу оперативність у зборі та обробці інформації;

• забезпечувати попередню обробку інформації в місцях її збору та можливість синтезування для цілей управлінського обліку;

• виключити повністю або звести до мінімуму ручну працю при веденні облікової документації.

Найбільш активною і результативною формою координації роботи усіх ланок виробництва, спрямованих на організацію виконання оперативно-календарних планів, є проведення, зазвичай, щоденних диспетчерських нарад (рапортів). Проводить такі наради начальник виробництва, начальник виробничо-диспетчерського відділу, головний диспетчер, головний менеджер та інші керівники виробництва.

Типовий сценарій диспетчерської наради наступний: підведення підсумків виконання виробничих завдань підприємством за минулий робочий день та виконання рішень, прийнятих на попередніх нарадах; повідомлення керівників основних та допоміжних підрозділів про виконання ними тижнево-добових завдань (графіків) виконання робіт; в ході повідомлень керівників підрозділів вирішуються їх претензії один до одного. Прийняті в процесі наради рішення і вказівки керівників підприємства оформлюються у спеціальному журналі або записуються на диктофон чи відеокамеру. Перевірка вироблених управлінських рішень здійснюється методом подвійного контролю, що означає отримання підтвердження про виконання прийнятого рішення як від підрозділу-виконавця так і від зацікавленої структури.

До диспетчерського персоналу, і насамперед, до головного (старшого) диспетчера висуваються високі вимоги до особистих якостей. Керівником диспетчерської служби може бути тільки досвідчений виробничник із достатнім стажем роботи на керівних посадах в основних підрозділах підприємства. Весь персонал диспетчерської служби повинен мати організаторські здібності, рішучість, наполегливість, цілеспрямованість, гарну пам’ять і швидку реакцію.