70.Розподіл доходів. Суть і функції розподілу в умовах ринкової економіки.

В умовах багатоукладної економіки не існує єдиної схеми розподілу прибутку. Безумовно, є відмінності розподілу прибутку на приватному підприємстві та в кооперативних і державних підприємствах. Однак для всіх учасників виробництва є загальні засади щодо здійснення цієї процедури. Насамперед з прибутку вираховують податки до держ. Бюджету. Частина прибутку вилучається на оренду плату (за користування землею, будівлями, які знаходяться у власності інших власників). Підприємства за рахунок прибутку сплачують відсотки за позичені кошти банківським установам.

Із прибутку створюються благодійні та інші фонд. Підприємства, які віддають частину своїх прибутків на благодійність, користуються податковими та іншими пільгами. Кошти, що залишаються після перелічених урахувань, утворюють чистий прибуток. З нього здійснюються нагромадження, тобто розширення виробництва, збільшення фондів невиробничого призначення.

За рахунок прибутку забезпечуються охорона навколишнього середовища, підготовка кадрів, створюються соц. фонди.

Частина прибутку може роз приділятися за власним бажанням підприємця. (Нормальний прибуток, який становить матеріальну винагороду підприємця, вилучений з облікового (бухгалтерського) прибутку, і є частиною витрат виробництва. Проте певна частина економічного прибутку може розподілятися на різні цілі за бажанням підприємця.)

У кожній країні є певні особливості розподілу прибутку. Н-д, якщо в Україні % за кредит сплачуються за рахунок валового прибутку, то у США вони входять до складу витрат виробництва.

Соц. фонди, порядок їх формування у різних країнах також відрізняються

(Ф-ії розподілу: стимулююча, регулюючу;диференціюючи. Розподіл обумовлений розвитком суспільства.Нарізних етапах різний розподіл : за працею, за капіталом)

71-72 Середні економічні цикли.

Циклічність — це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого

Середні цикли повторюються з періодичністю 8—10 ро­ків, причи­ну яких вчені пов'язували з періодичністю оновлення основ­ного капіталу.

До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Саймона Кузнеця ,який пов'язував циклічні коливання з пе­ріодичним оновленням житла та деяких типів виробни­чих споруд і визначав їхню тривалість (періодичність) у 15—20 років. Середні цикли ще назива­ють промисловими. Промисловий (економічний) цикл є найгострішою фор­мою прояву властивих ринковій (капіталістичній) економіці суперечностей і водночас досить жорстким, але дієвим спо­собом вирішення їх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з марксистською теорією, є періодичне оновлення основного капіталу.