logo search
чПоРа Політка

70. Торгівельний капітал та джерела його накопичення.

Торгівельний капітал – це відносини економічної власності між торговельними капіталістами і найманими працівниками у сфері обігу, що виникають і розвиваються у процесі ведення торгових операцій і базуються ,

рацій і базуються, передусім, на привласненні створеного найма­ними працівниками додаткового, а за певних умов і частини не­обхідного продукту.

Повніше сутність торговельного капіталу розкривається у його функціях. Основними функціями торговельного капіталу є здій­снення торговельних операцій, забезпечення руху сукупного су­спільного капіталу та його прискорення, реалізація втіленої в товарі вартості (у т. ч. додаткової вартості), а також створення частини додаткової вартості у формі торговельного прибутку.

Двома формами торговельного капіталу є грошово-торговель­ний (речовим змістом якого є обіг грошей при здійсненні торго­вельних операцій) і товарно-торговельний (речовим змістом якого є оборот товарів у процесі реалізації товарного капіталу, тобто перетворення товарного капіталу на грошовий капітал). Спільним для них є авансування на витрати обігу і привласнен­ня прибутків на основі експлуатації найманої праці. Водночас частину додаткової вартості створює функціонуючий торговель­ний капіталіст та менеджери, які представляють його інтереси.

Формоюобороту грошово-торговельного капіталу є

Г Т — Г1,

де Г1 =Г + h (торговельний прибуток); формою кругообігу товарно-торговельного капіталу є

Т 1 - Г1 - Т ...П...Т 1

Це означає, що рух грошово-торговельного капіталу поділяєть­ся у просторі і часі на дві відокремлених операції: 1) Г - Т, що означає перехід товарного капіталу від промислового капіталіста до торговельного і реалізацію товарів для першого; 2) Т — Г1, що означає реальне перетворення товарного капіталу на грошовий, або перехід товару від торговельного капіталіста до споживача, а отже, зі сфери обігу у сферу споживання.

Завдяки виконанню основних функцій торговельного капіта­лу, зайняті у сфері торгівлі наймані працівники, а також торго­вельні капіталісти своєю працею створюють додаткову вартість, яка набуває форми торговельного прибутку.

Торговельний прибуток частково є результатом перерозподі­лу частини доходів різних секторів економіки і різних верств населення і привласнюється після реалізації товарів і послуг. Тому в політекономічному контексті торговельний прибуток можна визначити як одну із перетворених форм додаткової вартості, що виражає відносини економічної власності між торго­вельними капіталістами і найманими працівниками з приводу остаточного завершення виробництв товарів і послуг, їх реалі­зації і привласнення першими частини сукупного прибутку.

Працею зайнятих у сфері торгівлі створюється вартість і до­даткова вартість. Наймані працівники створюють основну част­ку додаткової вартості, але не привласнюють її.