30. Інфляція попиту і пропозиції

Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.^[1][2].

Залежно від причин і механізму зростання загального рівня цін розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат (інфляцію пропо-зиції). Інфляція попиту пов’язана з дією монетарних факторів, насам-перед — з надлишковою емісією грошей, яка призводить до переви-щення попиту над існуючою пропозицією товарів та послуг. Інфляція попиту, як правило, виникає в умовах повної зайнятості та повної за-вантаженості виробничих потужностей. За таких умов зростання по-питу не супроводжується еластичним розширенням пропозиції, тому ціни зростають

Чому так відбувається? Пояснюється це тим, що економіка може намагатися витрачати більше, ніж вона здатна виробити і запропо-нувати. Тобто економіка в цьому випадку прагне досягти точки, роз-міщеної поза кривою виробничих можливостей. Реальний сектор економіки не в змозі відреагувати на пред’явлений обсяг попиту збільшенням реального національного виробництва, оскільки всі на-явні ресурси задіяні та раціонально використовуються. За цих умов «отоварити» свої доходи можна, заплативши вищу ціну за бажані блага. Це зумовлює зростання цін при незмінному реальному обсязі виробництва. Тобто спостерігається інфляція попиту.

(пропозиції)  Зростання витрат на одиницю продукції в економіці призводить до скорочення прибутку (за умови незмінності рівня цін). Це спону-кає товаровиробників до зменшення обсягу пропозиції, що, в свою чергу, призводить до зростання цін. Отже, графічно інфляцію витрат (пропозиції) 

Інфляція пропозиції (витрат) має два основних джерела: – зростання цін на енергію та сировину; – зростання номінальної заробітної плати. Інфляція, зумовлена непередбачуваним зростанням цін на енер-гію та сировину, спостерігалася в періоди світових сировинних та енергетичних криз. У 1973–1974 та 1979–1980 рр. суттєве зростання цін на нафту для країн-імпортерів зумовило зростання цін на енер-гію, що призвело до подорожчання виробництва та транспортування всієї продукції в економіці.

Інфляція попиту й інфляція пропозиції (витрат), не зважаючи на різні причини їх походження, мають здатність переходити одна в одну. Цей феномен пояснюється тим, що зростання рівня цін в еконо-міці (незалежно від того, якими факторами вони спричинені) спону-кає до вимог підвищення заробітної плати та розгортання програми компенсаційних заходів для населення. Це, відповідно, збільшує ви-трати підприємців і ціни на їхні товари та послуги. Посилює процес зростання рівня цін і соціальна політика держави. Хоча вона спрямо-вана на підвищення доходів найбідніших, найбільш вразливих верств населення, та як тільки рівень їхніх доходів зростає, активізуються вимоги інших (більш благополучних) верств стосовно підвищення доходів. Виникає надлишок платоспроможного попиту. Таким чи-ном, повністю виокремити один тип інфляції від іншого практично неможливо, адже, наприклад, зростання заробітної плати водночас виглядає і як інфляція попиту, і як інфляція витрат.