logo search
Документ-ЕА (л) Microsoft Word

Аналіз витрат на обслуговування виробництва

Стаття витрат

За звітний період

Відхилення ()

Резерв знижен­ня собівартості

за кошторисом

план

факт

абсолютне (гр.3 – гр.1)

відносне (гр.3 – гр.2)

А

Б

1

2

3

4

5

6

1

Амортизація обладнання

95

95

94

– 1

– 1

0

2

Експлуатація обладнання

52

52,2

60

8

7,8

7,8

3

Поточний ремонт

21

21,1

23

2

1,9

1,9

4

Внутрішньозаводське переміщення вантажів

13

13,1

16

3

2,9

2,9

5

Знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів

20

20,1

22

2

1,9

1,9

6

Інші витрати

8

8

8

Усього

209

209,5

233

14

13,5

14,5

1

Утримання апарату управління

26

26

29

3

3

3

2

Утримання іншого цехового персоналу

11

11

10

–1

–1

0

3

Амортизація будинків, споруд

10

10

11

1

1

1

4

Інші витрати

55

55

81

26

26

26

5

Непродуктивні витрати

4

4

4

4

Усього

102

102

135

33

33

34

Примітка. На підприємстві визначено, що питома вага умовно-змінних витрат у складі витрат на експлуатацію та поточний ремонт обладнання становить 50 %, внутрішньозаводське переміщення вантажів — 80 %, знос МШП — 90 %.

У нашому прикладі резерв зниження невиправданих відносних перевитрат за кошторисом статті «Витрати на утримання і використання обладнання» становить 14,5 тис. грн.

Цехові комплексні статті витрат відносять до умовно-постій­них. Аналіз цих статей проводиться порівнянням витрат у звітному році з торішніми плановими і фактичними. При цьому виявляють відхилення за кожною статтею, визначають непродуктивні витрати та перевіряють обґрунтованість їх кошторису витрат.

Аналітику обов’язково треба знати, що економія витрат на досліди, випробовування, експериментування не є заслугою підприємства, а невиконання завдань та заходів, спрямованих на підвищення якості продукції, планів раціоналізації та винахідництва, охорони праці і техніки безпеки призводить до зниження обсягу та якості продукції, зниження ефективності, додаткових втрат робочого часу через захворювання і травматизм робітників.

Перевитрати за названими вище статтями, спричинені додатко­вими дослідженнями, винаходами, експериментами, посиленням охо­рони і безпеки праці, є цілком виправданими, тому що вони, як пра­вило, перекриваються додатковою ефективністю господарювання.

До непродуктивних витрат відносять збитки від простоїв, недостачі, втрати від псування матеріальних цінностей і виробів у незавершеному виробництві, втрати від невикористаних деталей, вузлів, технологічного оснащення та інші непродуктивні витрати.

Аналіз цехових витрат показує, що на підприємстві — об’єкті нашого аналізу — допущено перевитрати на утримання апарату управління цеху — 3 тис. грн, на утримання будівель — 1,0 тис. грн, інші непродуктивні витрати — 30 тис. грн. Усього перевитрат було на 34 тис. грн.

Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління і є наслідком перебоїв у постачанні сировиною, матеріалами, покупними виробами, енергією, водою, інструментами, понадпланових простоїв обладнання, незабезпеченості складськими приміщеннями. Непродуктивні витрати виключають із загальної суми.

Отже, на підприємстві — об’єкті аналізу — скорочення цехових невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції на 34 тис. грн.

Обсяг витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості одиниці продукції прямо залежить не лише від кошторису та його виконання, а й від застосованої методики їх розподілу. Ці витрати розподіляють пропорційно кошторисним (нор­мативним) ставкам, верстато-машино-годинам роботи обладнан­ня, техніко-економічним коефіцієнтам; витратам на обробіток, основній заробітній платі робітників-виробничників.

Порівнювання розрахунків розподілу витрат на обслуговування та управління, виконаних різними способами, дає можливість вибрати найоптимальніший варіант, перевірити відповідність бази розподілу галузевим інструкціям, підрахувати вплив факторів на відхилення від плану щодо кожної калькуляційної статті в собівартості продукції.