Висновки

Отже, проаналізувавши попит та пропозицію на ринку праці Житомирської області, ми можемо зробити висновок, що поставлені перед нами завдання були виконані. Дослідження проводилися на основі даних Житомирського обласного центру зайнятості.

В теоретичному розділі ми розглянули такі аспекти: як поняття ринку праці, його елементи, функції, сегментацію, особливості формування, визначили, основні фактори впливу на всіх його рівнях, особливості формування кон’юнктури та нормативно-правове забезпечення. Отже, ринок праці являє собою інститут або механізм, у якому продавці та покупці здійснюють процес купівлі-продажу робочої сили, здійснюючи відносини товарного обміну. Також ми визначили, що ринок праці не здатний до саморегулювання за рахунок співвідношення попиту та пропозиції, що обумовлено впливом безліччю інших факторів на макро-, мезо-, та макрорівнях. Він відображає також безліч економічних та соціально-демографічних процесів, що відбуваються в країни та окремому регіоні і є похідним ринком від ринку товарів та послуг. Що ж до нормативно-правового забезпечення, можна зробити висновок, що ринок праці регулюється рядом нормативних актів, що мають різну юридичну силу, однак необхідно здійснювати суворий контроль за їх дотриманням.

В другому розділі ми досліджували ринок праці Житомирської області на базі даних обласного центру зайнятості, який веде моніторинг ринку праці, сприяє працевлаштуванню населення, виплачує соціальні допомоги безробітному населенню та бере безпосередню учать у врегулюванні попиту та пропозиції. Здійснивиши оцінку соціально-економічного розвитоку Житомирської області та проаналізувавши ситуацію на риноку праці, ми дійшли висновку, що існує досить значний дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили (у 2010 році 13 осіб на одне вільне робоче місце) не тільки за конкретними професіями та видами діяльності, спостерігається також значна диференціація між даними показниками в різних районах. Все це обумовлено тим, що місцеві ресурси і не використовуються у повному обсязі. Житомирська область має аграрну спрямованість, однак останнім часом дана галузь занепала. Так ,якщо раніше наша область виробляла стільки деяких видів сільськогосподарської продукції (льону та лляної продукції, цукровіх буряків та цукру, овочів, фруктів та продукції тваринництва), що могла забезпечити не тільки потреби місцевого населення та переробної промисловості області, а здійснювати експорт, то наразі майже вся ця продукція імпортується, тобто роботою забезпечується населення інших країн. Все це потребує негайного втручання з боку держави, адже ми маємо всі необхідні ресурси для створення такої кількості робочих місць, яка б забезпечувала роботою всіх бажаючих працювати.

На основі виявлених недоліків у формуванні кон’юнктури ринку праці, ми пропонуємо певні напрямки, які б сприяли врівноваженню попиту та пропозиції на робочу силу Житомирської області: поглиблення співпраці державного центру зайнятості з роботодавцями через чітко визначені економічні інтереси, визначені кадрові проблеми кожного підприємства, установи, організації; забезпечення створення нових робочих місць за рахунок дотацій та збереження існуючих, підтримка малого та середнього бізнесу, надання державної підтримки районам із критичною ситуацією на ринку праці через упровадження особливих умов приватизації, інвестування, оподаткування та кредитування; постійне інформування щодо стану ринку праці, наявність вільних вакантних місць.

Окрім того, в роботі ми пропонуємо шляхи удосконалення державного регулювання попиту та пропозиції на ринук праці: проведення профорієнтаційних заходів починаючи з дошкільного віку і впродовж всього трудового життя; зменшення тривалості безробіття, яке знижує якість робочої сили; забезпечення належного рівня заробітної плати; надання переваги створенню вищих навчальних закладів державної форми власності; укладання договорів між підприємством та навчальним закладом, щодо проходження практик та навчання на виробництві; створення галузевих навчальних закладів; поєднання теоретичного матеріалу з практичним досвідом процесі навчання; сприяння розвитку малого та середнього бізнесу на основі удосконалення спрощеної системи оподаткування та надання податкових канікул; сприяння розвитку сільського господарства, у тому числі одноосібних господарств, які зможуть забезпечити підприємства переробної промисловості сировиною, а населення робочими місцями.

Особлива увага в роботі приділена розвитку сільського господарства, особливо льонарства, вирощування цукрових буряків та виробництва цукру, відновлення садівництва та овочівництва, відновлення скотарства та виробництва м'ясо-молочної продукції за допомогою державної підтримки, а саме: створення умов для сільськогосподарських підприємств для створеня та розвитку технічної бази, шляхом надання довгострокових пільгових кредитів під 3-5%; звільнення новостворених підприємств від податків на 5 років. Це дозволить:

– розширити посівні площі льону, цукрового буряку, овочів та фруктів;

– укласти договори з одноосібними господарствами щодо вирощування цукрових буряків, овосів та фруктів;

– розробити технологічні карти з вирощування та дотримання науково-обгрунтованих технологі;

– створити спеціалізовані насінницькі господарства;

– закласти нові сади та створити овочесховища;

– налагодити селекційно-племінні роботи, створити умови для вирощування репродуктивного стада;

– створити умови для нарощування поголів’я тварин та птахів;

Дані заходи сприятимують соціально-економічному розвитку Житомирської області, дадуть змогу покращити ситуацію на ринку праці, створюючи робочі місця, врівноважуючи попит і пропозиці робочої сили, тим самим збільшуючи доходи та покращуючи умови життя. За розрахунками створення сприятливого клімату для розвитку сільського господарства дозволить створити 150037 робочих місць, а доходи населення щонайменше збільшаться на 164139 тис. грн. Це сприятиме пожвавленню життя на селі та підвищить життєвий рівень.

Тобто, держава може створити всі умови для врівноваження диспропорцій на ринку праці, і має всі можливості для цього, однак їх не використовує. Проблеми дисбалансу між попитом та пропозицією на ринку праці, низьким рівнем життя можна усунути, що ми й довели у нашій роботі.