3. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту

Вплив потреб на виробництво полягає в тому, що:

1. задоволення потреб характеризує природну спрямованість виробництва в будь-якому суспільстві;

2. потреби стимулюють розвиток виробництва. Саме поява нових потреб приводить до появи нових галузей, будівництва нових підприємств, реконструкції існуючих;

3. рівень розвитку потреб, їх багатство, різноманітність та місце тих чи інших потреб у структурі людських цінностей характеризують рівень розвитку суспільства в цілому його багатство, ступінь цивілізованості) і кожної окремої людини (розвинена людина має багаті, різноманітні потреби).

Розвиток змісту і характеру праці та виробництва обумовлює розвиток, збагачення потреб, створює людину, що здатна працювати по-новому і сприймати нові продукти виробництва. Цей процес подано на схемі, наведеній на рис. 3.2.

^{Рис. 3.2. Взаємозв’язок змін змісту праці та потреб}

Потреби є безмежними за своєю суттю. Безмежність їх має різні форми прояву, а саме:

1. потреби постійно відтворюються (не можна, поївши, задовольнити потребу в їжі раз і назавжди);

2. розвиток суспіль­ства і виробництва породжує все нові й нові потреби;

3. не має меж процес удосконалення структури потреб, їх облагородження, як не має меж і процес удоскона­лення людської особистості.

Правило, за яким можна оптимізувати задоволення потреб, полягає в такому розподілі грошового доходу споживача, за якого останній, наприклад, долар, витрачений на придбання кожного виду продукту, приносив би однакову додаткову (граничну) корисність (другий закон Госсена*), або

Через виведення закону спадної граничної корисності намагаються пояснити, чому споживачі купують одні і не купують інші товари, чому різні товари вони купу­ють у різній кількості. При цьому дійсно важливим є те, що на підставі зв'язку між суб'єктивною оцінкою певного споживчого блага та ступенем задоволення потреби в ньому можна передбачити момент насичення ринку певним споживчим благом і прогнозувати переключення попиту на інші споживчі блага.