1. Особливості підприємницької діяльності й функціонування капіталу в різних сферах економіки

Істотні відмінності в характері та джерелах зростання капіталу, структурі авансованого капіталу спричинені умовами його функціонування. Розглянемо ці відмінності на прикладі підприємств аграрного сектора, торгівлі та грошово-кредитної сфери.

Капітали, що функціонують в аграрній сфері, мають суттєві особливості порівняно з іншими капіталами виробничої сфери, а саме:

1. основним об'єктом їх прикладання є такий невідтворюваний фактор, як земля;

2. чітко виражена сезонність виробни­цтва;

3. через обмеженість землі як виробничого фактора одним з елементів витрат може бути земельна рента.

Капітал у сфері торгівлі зайнятий в основному лише купівлею-продажем (оптовим чи роздрібним) виготовлених товарів. Проте частина персоналу на торговому підприєм­стві виконує операції, що продовжують процес виробництва в сфері обігу: фасування, перевезення, зберігання тощо.

Капітал торгового підприємства складається з трьох частин:

а) капіталу для закупівлі товару;

б) основного капіталу (будівлі, устаткування, торгове обладнання);

в) оборотного капіталу (в основному заробітної плати працівників). В цілому капітал торгового підприємства складається переважно з капіталу обігу (а + б).

Сучасна економіка характеризується дуже високим рівнем розвитку грошово-кредитних від­носин.

Кредит – це система відносин, за якими капітал надається на позиковій основі. Надаючи кредит, власник капіталу обумовлює:

а) повернення капіталу через певний строк;

б) отримання доходу на цей капітал у вигляді відсотка.

Відповідно до суб'єкти та об'єктів кредитних відносин розрізняють такі види кредиту:

- комерційний (між функ­ціонуючими підприємствами, наприклад коли торгове підприємство купує в кредит товари у промислового підприємства);

- банківський (коли банк надає позику своєму клієнту під певні гарантії або без них);

- іпотечний (коли кредит надається під застав-нерухомого майна – землі, будівель тощо);

- споживчий (для купівлі дорогих предмета споживання – земельної ділянки, будинку, автомобіля тощо);

- державний (державі для покриття витрат державного бюджету, що не покриваються його доходами).

Головна роль належить банківському кредиту, а банківська система є центром роз­виненої ринкової економіки. В центрі банківської системи стоїть державний національній банк, що є емісійним, касовим і резервним центром. Проте кредитне обслуговування функціонуючих капіталів здійснюють комерційні банки.

Комерційні банки створюють свій капітал переважно за рахунок депозитів (вкладів, позик клієнтів), а їхній капітал зростає завдяки наявності розбіжності між відсотком що береться за наданий кредит, і відсотком, що сплачується за депозитами (маржа).

Операції щодо залучення депозитів називають пасивними, а прибуткового розмі­щення капіталу — активними. Саме сальдо між результатами цих операцій дає банку можливість отримувати прибуток.