4. Основи саморозвитку перехідної економіки нового типу

Інтегративна модель передбачає опору на джерела і основи само­розвитку перехідної економіки нового типу, які представлено переважно її внутрішніми класичними (двосторонніми) і некласичними (багатосто­ронніми) суперечностями технологічних, соціальних та соціально-економічних укладів.

Технологічний уклад – цілісне, стале утворення, в межах якого здійснюється замкнений виробничий цикл, що включає видобування і отримання первинних ресурсів, всі стадії їх переробки і випуск кінцевої продукції, відповідної типу суспільного споживання, що склався. Розви­ток будь-якого технологічного укладу починається з виробничого впро­вадження базисної інновації, яка згодом супроводжується доповнюючими інноваціями.

Автори концепції технологічних укладів — російські економісти Львов Д.С. і Глазьєв С. Ю.

Вони вважають, що історія міжнародної економіки останніх трьох століть демонструє становлення та заміщення п'яти технологічних укладів і 1 гіпотетичний, який має змінити існуючий з розвитком науки і техніки (рис. 15.3).

Соціальний уклад представлений історично визначеною системою відтворення людини як особистості. Ця система включає дві головні складові:

а) активну – професійно-кваліфікаційний та інтелектуально-освітній потенціал суспільства (ПКІОПС);

б) інерційну – сукупність національних, культурних та інших традицій, норм і принципів, що утворюють доміную­чий менталітет суспільства.

Соціально-економічний (економічний) уклад характеризується іс­торично визначеною формою привласнення процесу, умов і результатів виробництва продукту і людини.

Шостий уклад (хвиля)

Рис. 15.3. Характеристика технологічних укладів

Притаманна йому система протиріч включає протиріччя між різними соціально-економічними укладами (на­приклад, між приватнопідприємницьким і державним); між процесами привласнення та відчуження в межах кожного укладу.

Враховуючи технологічну, соціальну та соціально-економічну багатоукладність перехідної економіки нового типу, що взаємо відповідні одна одній, стає зрозумілою складність системи її протиріч. Це певною мірою необхідно враховувати при формуванні організаційно-економічного механізму, який являє собою суперечливу єд­ність трьох рівноцінних та самоцінних сторін – ринкового саморегулю­вання, державного та громадянського економічного регулювання.

З технологічної точки зору ядром саморозвитку перехідної економіки є група машинобудівних і будівельних галузей; із соціальної – таким ядром можна визнати ту складову ПКІОПС, що само відтворюється, нарешті, із соціально-економічної – характер привлас­нення. Інтеграційний підхід до проблеми передбачає визначення в якості ядра саморозвитку інтеграційно-інноваційного сплаву найактивніших складових всіх трьох типів укладів одного історичного рівня з чітко ви­значеною постіндустріальною спрямованістю. Ця проблема стоїть на по­рядку денному і держави, і бізнесу, і громадянського суспільства.