9.5. Кейнсіансько-монетаристський синтез

У сучасній науці йдеться не про протиставлення монетаризму та кейнсіанства, а про створення теорії, яка адекватно пояснювала би сучасні економічні процеси. Проявом руху в цьому напрямі є кейнсіансько-монетаристський синтез – підхід, що характеризується взаємо­проникненням кейнсіанських та монетаристських ідей, на основі яких формуються та реалізуються на практиці спільні положення. Зокрема, визнається, що:

• кількісний фактор має великий вплив на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін (та інфляцію) – на довготермінових;

• роль держави в регулюванні економіки є важливою, причому, не відмовляючись від фіскально-бюджетних важелів, перевагу слід надавати монетарному механізму впливу;

• помірна інфляція є позитивним процесом розвитку реальної економіки, але вона не має виходити з-під контролю;

• центральні банки повинні мати високий рівень самостійності та орієнтуватися на досягнення довгострокових стратегічних цілей;

• в процесі оперативного реагування на непередбачувані події, грошово-кредитна політика має гнучко поєднувати заходи для досягнення як короткострокових, так і довгострокових цілей;

• заходи з регулювання пропозиції грошей, спираються переважно на монетаристські положення; заходи, пов’язані з регулюванням інвестиційного процесу – на кейнсіанські;

• грошова пропозиція має визначатися на основі попиту на гроші.