Тема 6. Валютний ринок та валютні системи

6.1. Сутність, функції та суб’єкти валютного ринку

6.2. Класифікація валютних ринків

6.3. Операції на валютному ринку

6.4. Еволюція валютної системи

1. Сутність, функції та суб’єкти валютного ринку

Валюта – будь-які грошові кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов'язано із зовнішньоекономічними відносинами.

Види валют. Залежно від емітента валютних коштіврозрізняють:

• національну валюту, яка виражена в грошах, що емітуються національною банківською системою;

• іноземну валюту, виражену в грошах, що емітуються банківськими системами інших країн;

• колективну валюту – міжнародні грошові одиниці, що емітуються міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міждержавними угодами.

За режимом використання валюти поділяються на:

• неконвертовані, які неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується;

• конвертовані, які вільно обмінюються на валюти інших країн і вільно вивозяться і ввозяться через кордон.

Конвертованість валюти можна класифікувати за кількома критеріями:

1. За повнотою конвертації:

• повна конвертованість – можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій;

• часткова конвертованість – можливість обміну національної валюти на іноземну з певними обмеженнями.

2. За видами суб'єктів:

• зовнішня – дозволена тільки для нерезидентів;

• внутрішня – дозволена для резидентів.

3. За характером економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою:

• за поточними операціями;

• за переміщенням капіталу.

Валютні відносини – це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою.

Залежно від економічного призначення валютних платежів у валютних відносинах можна виділити такі складові:

• міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями;

• одержання і погашення різних видів міжнародних позичок;

• переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій;

• переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги;

• операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішніх валютних ринках.

Валютний ринок – система економічних відносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземної валюти та інших валютних цінностей.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є національні та іноземні валютні цінності.

Суб'єкти валютного ринку поділяються на такі групи:

• підприємці, які купують і продають валюту для забезпечення своєї комерційної діяльності (імпортери, експортери);

• інвестори, які вкладають свій чи позичений капітал у валютні цінності з метою одержання процентного доходу;

• спекулянти, які постійно купують-продають валюту задля одержання доходу від різниці в її курсі;

• хеджери, які здійснюють операції на валютному ринку для захисту від несприятливої зміни валютного курсу;

• посередники: банки, брокерські контори, біржі тощо.

На національному валютному ринку під попитом мається на увазі попит на іноземну валюту як бажання купити певну її суму, а під пропозицією – пропозиція іноземної валюти як бажання продати певну її суму.

Ціною на валютному ринку є валютний курс.

Основними функціями валютного ринку є:

• забезпечення умов та механізмів реалізації валютної політики держави;

• створення передумов для своєчасного здійснення міжнародних платежів;

• забезпечення прибутку учасникам валютних відносин;

• формування та урівноваження попиту і пропозиції валюти і регулювання валютного курсу;

• страхування валютних ризиків;

• диверсифікація валютних резервів.

2. Класифікація валютних ринків

1. Залежно від організації торгівлі валютний ринок поділяється на:

• біржовий, де торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному "майданчику", який називається валютною біржею

• позабіржовий, де продавці і покупці валюти вступають у прямі зв'язки між собою.

2. Залежно відтериторіального охоплення:

• національні валютні ринки, які обмежуються економічним простором певної країни і регулюються її національним валютним законодавством;

• міжнародні валютні ринки, які сформувалися у країнах, де обмеження на валютні операції є мінімальними. Такі ринки регулюються міждержавними угодами, традиціями, домовленостями учасників;

• світовий валютний ринок.

3. За характером операцій:

• ринок конверсійних операцій, який являє собою угоди з купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату; на цьому ринку складаються умови для формування валютного курсу;

• ринок депозитно-кредитних операцій, на якому банки залучають інвалюту на депозитні вклади та надають інвалютні позички на різні строки; на цьому ринку ціна валюти формується у вигляді процента.

4. За територіальним розміщенням:

• європейський;

• північноамериканський;

• азіатський та ін.;

5. За видами конверсійних операцій:

• ринок ф'ючерсів;

• ринок опціонів тощо;

6. За формою валюти, якою торгують:

• ринок безготівкових операцій;

• ринок готівки.

3. Операції на валютному ринку

Валютні операції – будь-які платежі, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

Основну частину валютних операцій на валютному ринку складають поточні конверсійні операції.

Операції на валютному ринку класифікуються за кількома критеріями.

1. За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:

• касові;

• строкові.

2. За механізмом здійснення операцій:

• операції спот;

• форвардні операції;

• ф'ючерсні операції;

• опціонні операції.

3. За цільовим призначенням:

• операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;

• операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);

• операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.

4. За формою здійснення:

• безготівкові;

• готівкові.

5. За масштабами операцій:

• оптові (здійснюються між банками);

• роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

Касові операції, полягають у купівлі-продажу валюти на умовах поставки її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, узгодженим у момент її підписання.

Угоди today – конверсійна операція з датою поставки в день укладання угоди.

Угоди tomorrow – конверсійна операція з датою поставки на наступний робочий банківський день за днем укладання угоди.

Угоди spot – конверсійна операція з датою поставки на другий робочий банківський день з дня укладання угоди.

Строкові валютні операції полягають у купівлі-продажу валютних цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні.

Строкові операції оформляються стандартизованими контрактами, які самі стають об'єктом купівлі-продажу на валютних ринках. Ці документи називають валютними деривативами. Це зокрема форвардні, ф'ючерсні контракти, опціони.

Форвардні операції – це різновид строкових операцій, що полягає в купівлі-продажу валюти між двома суб'єктами з наступною передачею валюти в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладання контракту.

Ці операції здійснюються на міжбанківському (позабіржовому) ринку, умови форвардного контракту не є строго формалізованими.

Ф'ючерсні операції – різновид строкових операцій, в яких два контрагенти зобов'язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладання угоди.

Ці операції здійснюються тільки на біржах, їх форма і умови (вид валюти, що продається, обсяг операції, строк оплати, курс) уніфіковані.

Опціонні операції – це різновид строкових операцій, за яких між учасниками укладається особлива угода (опціон), що надає одному з них право (але не обов'язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк (чи протягом певного строку) і за фіксованим курсом.

Також застосовується цілий ряд операцій, похідних від вказаних, зокрема:

Валютний своп – комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну і ту ж валюту. Валютний своп можуть ефективно використовуватися в спекулятивних цілях, для хеджування та управління валютною позицією банку.

Валютний арбітраж – комбінація з кількох операцій з купівлі та продажу двох чи кількох валют за різними курсами з метою одержання додаткового доходу. Це типова спекулятивна операція, розрахована на дохід завдяки різниці в курсах на одному і тому ж ринку, але в різні строки (часовий арбітраж), або в один і той же час, але на різних ринках (просторовий арбітраж).