18. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та початок формування фільваркової системи в польсько-литовський період.
За польсько-литовської доби відбулися помітні якісні зрушення, з'явилися нові явища в економічній сфері. Якщо ще у XIV ст. переважала примітивна експлуатація великих природних багатств українських земель, оскільки домінували галузі, що базувалися на полюванні, — бобрівництво, сокільництво та інші види мисливства та ловецтва (шкурка бобра цінувалася більше, ніж мірка пшениці), то, починаючи з XV ст., ситуація змінюється.
Еволюція феодальних відносин зумовила в XIV— XVI ст. зростання великого феодального землеволодіння, причому не тільки князівського, а й боярського. Цей процес був досить динамічним: так, якщо наприкінці XIV ст. в українських землях налічувалося лише кілька десятків великих феодальних латифундій, то вже в першій половині XVI ст. крупними землевласниками були понад сто магнатських родин, а також тисячі шляхтичів. Основними джерелами такого зростання великого феодального землеволодіння були великокнязівські дарування, захоплення феодалами общинних земель, купівля маєтків у інших власників, освоєння нових земель.
Тиск феодалів на селянську общину, що розгорнувся в XIV—XVI ст., виявлявся в привласненні общинних земель, закабаленні селян, призначенні на виборні посади своїх старост та намісників, обмеженні та ліквідації копних (громадських) судів тощо. Внаслідок цього в середині XVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося.
Кількісне зростання феодального землеволодіння супроводжувалося якісними змінами у формах організації праці. У XIV—XVI ст. прогресував розвиток товарно-грошових відносин, бурхливо зростав ринок сільськогосподарської продукції. За цих умов, намагаючись адекватно реагувати на потреби внутрішнього і зовнішнього ринку, феодали перетворили свої земельні володіння на фільварки — багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян, були орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігали значні риси натурального господарства.
За польсько-литовської доби поглибився суспільний поділ праці, активізувалася урбанізація. У XIV—XV ст.
Зрушення в економіці XIV—XVI ст. були тісно пов'язані з соціальними процесами. В соціальній сфері українських земель активно формувалися станова організація суспільства на підставі юридичне визнаних прав, привілеїв та обов'язків.На вершині соціальної ієрархії перебував військово-службовий стан (шляхта), до якого належали представники з різних соціальних груп, що несливійськову службу в князя і могли утримувати себе під час походів.Наступною ланкою шляхетської ієрархії були пани. До цієї категорії шляхти належали члени великокнязівської ради (пани радні) та найзаможніші феодали, які у воєнні походи виїжджали не в складі повітової шляхти, а окремо зі своїми загонами під власними корогвами (пани-хоруговні).Найнижчий щабель займала дрібна шляхта (зем'яни).
У XVI ст. процес оформлення шляхти в привілейований стан вступив у вирішальну фазу. У соціальній сфері відбулися такі зрушення:
1. Шляхта на основі серії юридичних актів остаточно відокремилася від «поспільства» (селянства). 2. Внаслідок формування суспільної структури права князівського прошарку були обмежені, а дрібної шляхти — розширені, що зумовило зближення і внутрішню консолідацію шляхетського стану, ядром якого поступово стали пани.3. У середині XVI cm. паралельно до процесів виділення, консолідації, самоусвідомлення шляхти відбувався процес створення юридична оформленої системи її прав, привілеїв та обов'язків.
Поява Магдебурзького права тісно пов'язана з перебігом тогочасного державотворчого процесу. Для міщан боротьба за надання їм Магдебурзького права була способом здобуття певної автономії від держави та правової основи для захисту від зазіхань крупних феодалів, які вимагали від міст натуральних повинностей, податків та ін.
Незважаючи на те, що розвиток міст гальмувався як державною владою, так і феодальною аристократією, все ж міщани перебували у привілейованому становищі, порівняно з селянством. По-перше, міські мури робили їхнє життя більш захищеним. По-друге, ремесло та торгівля забезпечували вищий, ніж у селян, рівень життя. По-третє, запровадження Магдебурзького права створювало юридичне підґрунтя для відносно незалежного розвитку міст. По-четверте, існування міського самоуправління формувало і фіксувало в ментальності міщан незалежність поглядів, відповідальність, самостійність у прийнятті рішень. По-п'яте, процес обміну інформацією, а отже і генерація нових політичних, економічних та культурних ідей, завдяки порівняно більшій концентрації населення та активним контактам із зовнішнім світом відбувалися швидшими темпами, ніж у сільській місцевості.
- 2. Господарська діяльність в первісній історії України, Трипільська або Черняхівська культури (обрати одну).
- 3.Стародавній Єгипет: господарський розвиток та економічна думка.
- 4.Стародавній Китай: господарський розвиток та економічна думка.
- 5.Стародавня Месопотамія: господарський розвиток та економічна думка.
- 6.Стародавня Індія: господарський розвиток та економічна думка.
- 7.Загальні риси господарського розвитку країн Стародавнього Сходу.
- 8.Загальна характеристика економічної думки Східної цивілізації.
- 9.Осьовий час, порівняльний аналіз Західної та Східної цивілізацій.
- 10.Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав (загальна характеристика).
- 11.Стародавня Греція: господарський розвиток та економічна думка.
- 12. Стародавній Рим: господарський розвиток та економічна думка.
- 13. Періодизація Середньовіччя. Розвиток ремесел і міст у період Середньовіччя.
- 14. Економіка Західної Європи та її аграризація на першому етапі (V-хі ст.); основні пам’ятки суспільно-економічної думки.
- 15. Відображення господарського розвитку Західної Європи у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- 16. Відображення господарського розвитку Київської Русі у документальних та літературних джерелах Середньовіччя.
- 17. Економічна думка Раннього та Пізнього Середньовіччя.
- 18. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та початок формування фільваркової системи в польсько-литовський період.
- 19. Господарський розвиток країн Європи та сша у період розкладу феодалізму і генезису індустріального суспільства (хvi-XVIII ст.)
- 20. Передумови формування ринкового господарства.
- 22. Особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості у країнах Західної Європи, сша (обрати одну країну на вибір або розкрити загальні особливості).
- 23.Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи в XVI ст., значення буржуазних революцій XVI-XVIII ст. Обрати одну буржуазну революцію та розкрити її особливості.
- 24.Великі географічні відкриття, їх соціально-економічні причини та наслідки.
- 25.Економічний розвиток Франції, Англії та Німеччини в XI- хv ст. (одна країна на вибір або загальна характеристика).
- 26.Структура феодального суспільства, суть рентних відносин та їх види.
- 27.Особливості Європейської торгівлі в середні віки, розвиток банківської системи та кредиту.
- 28.Сутність рабовласницького ладу. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
- 29. Економічні причини розквіту країн античного світу. Особливості економічної думки Західної цивілізації
- 30.Назвіть і розкрийте суть форм землеволодіння в епоху Середньовіччя.
- 31. Виникнення кпе в Англії та Франції. Економічне вчення фізіократів.
- 32. Основні постулати класичної політичної економії. Головні погляди Адама Сміта.
- 33. Марксизм та маржиналізм як два альтернативні напрямки продовження ідей класичної політичної економії.
- 34.Основні постулати маржиналізму.
- 35.Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- 36.Кембриджська школа неокласичної політекономії та започаткування економічного аналізу. А. Маршалл.
- 37. Реформи 1848 та 1861 років. Особливості промислового розвитку України в пореформений період.
- 38. Кейнсіанство: обгрунтування теорії та практики макроекономічного регулювання.
- 39.Господарство провідних країн світу на початку хх ст. І в період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму. Завершення формування світового господарства.
- 40.Світова економічна криза 1929 – 1933 років, її причини та наслідки
- 41.Школа монетаризму м. Фрідмена та її розвиток.
- 42.Розвиток повоєнного інституціоналізму.
- 43. Нові ліберальні доктрини -теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- 44. Форми і методи господарювання в період неПу в Україні. Різні оцінки впровадження неПу в економічній думці.
- 45.Стан економічного потенціалу України в момент проголошення незалежності.
- 46.Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років та їх наслідки в Україні.