19. Назвіть основні напрями розподілу прибутку

Важливість розподілу прибутку:

1. Забезпечення добробуту власників

2. Вплив на темпи розвитку підприємства

3. Можливість формування додаткової системи мотивації праці

4. Вплив на поточну платоспроможність підприємства

5. Прибуток є джерелом поповнення бюджету

Розподіл прибутку має певні особливості залежно від організаційно-правової форми господарювання. Так, якщо торгове підприємство має статус акціонерного товариства, то при розподілі прибутку виникає потреба формування фонду виплати дивідендів та резервного фонду в обсягах, визначених законодавством. Розмір відрахувань до фонду виплати дивідендів залежить від обсягу та структури акціонерного капіталу, кон'юнктури фінансового ринку та типу дивідендної політики, яку проводить торгове підприємство. В підприємствах з участю іноземного капіталу передбачається поділ чистого прибутку на частину вітчизняного та іноземного учасника згідно з умовами установчого договору. Для підприємств споживчої кооперації одним із напрямів використання прибутку є відрахування на пайові (членські) внески. В орендних підприємствах за рахунок чистого прибутку сплачується частина орендної плати, яка перевищує розмір амортизаційних відрахувань на орендоване майно, а також може створюватися фонд викупу. Основною метою планування розподілу чистого прибутку є оптимізація пропорції між частиною чистого прибутку, що споживається (персоналом та власниками підприємства), та частиною, що залишається в кругообороті коштів підприємства.

Планування розподілу прибутку здійснюється в такому порядку:

1. Визначення потреби у прибутках за напрямами його використання.

2. Формування цільової структури розподілу прибутку.

3. Визначення пріоритетності у використанні прибутку за окремими напрямами використання.

4. Збалансування потреби в прибутку за напрямами його використання з можливостями отримання прибутку при здійсненні господарсько-фінансової діяльності підприємства.

20. Визначте, що Ви розумієте під поняттям "витрати підприємства"? Чи усі спожиті ресурси на підприємстві можна віднести до його витрат?Під витратами розуміють – зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

За економічною роллю у процесі виробництва витрати можна розділити на основні і накладні.

До основним відносяться витрати, пов'язані безпосередньо з технологічним процесом, а також з утриманням та експлуатацією знарядь праці.

Накладні - витрати на обслуговування і управління виробничим процесом, реалізацію готової продукції.

За методом віднесення витрат на виробництво конкретного продукту виділяють прямі і непрямі витрати.

Прямі - це витрати, пов'язані з виготовленням тільки даного виду продукції і які відносять безпосередньо на собівартість даного виду продукції.

Непрямі витрати за наявності декількох видів продукції не можуть бути віднесені безпосередньо ні на один з них і підлягають розподілу непрямим шляхом.

По відношенню до обсягу виробництва продукції витрати підрозділяються на змінні та постійні.

Змінні витрати це витрати, загальна величина яких на даний період часу перебуває в безпосередній залежності від обсягу виробництва і реалізації.

Під постійними витратами розуміють такі витрати, сума яких в даний період часу не залежить безпосередньо від обсягу і структури виробництва і реалізації.

До змінним зазвичай відносять витрати на сировину і матеріали, паливо, енергію, транспортні послуги, частина трудових ресурсів, тобто ті витрати, рівень яких змінюється зі зміною обсягу виробництва.

До постійним витратам відносяться відрахування на амортизацію, орендна плата, заробітна плата управлінського персоналу та інші витрати, які мають місце, навіть якщо підприємство не виробляє продукцію. У певному діапазоні випуску загальна сума цих витрат залишається практично незмінною.

Сума постійних і змінних витрат складає валові витрати підприємства. Зі збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції валові витрати на одиницю продукції знижуються за рахунок зниження постійних витрат.

Не усі спожиті ресурси на підприємстві можна віднести до витрат. Наприклад, прямо віднести всі спожиті ресурси на вироблені продукти можна, але використовувати тільки в деяких видах одиничного виробництва (наприклад, в будівництві). На більшості сучасних підприємств, що характеризуються механізованим і автоматизованим масовим виробництвом, на продукти можна прямо віднести тільки малу частину ресурсів (переважно основні матеріали), сформувавши таким чином прямі витрати. Решту витрат (непрямі по відношенню до носіїв витрат) можна прямо зіставити тільки з місцями їх виникнення.

21. Окресліть, чим відрізняються поточні та капітальні витрати підприємства, наведіть приклад. Поточні витрати - це короткострокові витрати, що повністю списуються у той же період, в який вони сталися. Саме на підставі поточних витрат формується ціна продукції. Поточні  витрати мають  циклічний або  безперервний   характер. Капітальні витрати - це довгострокові витрати, що амортизуються (їхня вартість поступово зменшується) впродовж кількох років згідно з правилами податкового управління. Ці витрати покриваються з прибутку.

У ринковій економіці до К.в. зараховують:

- капіталовкладення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, державних підприємств і державних спеціальних фондів, що скеровуються переважно у капіталомісткі та малоприбуткові галузі виробництва, розвиток економічної та соціальної інфраструктури;

- інвестиційні субсидії та довготермінові бюджетні кредити приватним корпораціям, місцевим органам влади, націоналізованим підприємствам і галузям;

- капіталовкладення приватного сектору економіки на розширення виробничого капіталу - в будівлі, споруди, машини, обладнання тощо.

Поточні витрати відрізняються від капітальних тим, що поточні витрати закладаються у собівартість та компенсуються шляхом кругообігу через отримання виторгу від реалізації, а капітальні витрати фінансуються з різних джерел ( прибутку, амортизаційного фонду, інвестицій, кредитів ) та як правило пов’язані безпосередньо із рухом грошових коштів. Планування капітальних витрат істотно відрізняється від планування поточних витрат , що пов’язано із відмінностями їх економічного змісту, спрямування та призначення, ролі, джерел фінансування.

22.Що Ви розумієте під поняттям "собівартість продукції", які види собівартості ви знаєте? Наведіть приклади. Собівартість продукції показує наскільки ефективно на підприємстві використовуються всі види ресурсів. Собівартість продукції — це якісний показник, у якому концентровано відображаються результати господарської діяльності організацій, її досягнення і резерви. Чим нижча собівартість продукції, тим більшою є економія праці, краще використовуються основні засоби, матеріали, паливо, тим дешевше коштує виробництво продукції як підприємству, так і суспільству в цілому. Залежно від того, які витрати включаються до собівартості продукції, традиційно виділяються такі види собівартості: - технологічна (включає лише прямі витрати, пов'язані з підготовкою та виготовленням продукції);- виробнича (включає прямі витрати і загальновиробничі витрати; вона характеризує витрати самостійного виробничого підрозділу (цеху) на виготовлення продукції); - маргинальна (обмежена) ( це виробнича собівартість, яка характеризує рівень прямих змінних витрат, які припадають на одиницю продукції); - фабрично-заводська (собівартість, до складу якої включаються, крім безпосередніх затрат на її виготовлення, ще й адміністративні та інші операційні витрати); - повна ( виробнича собівартість, яка збільшена на суму адміністративних, комерційних і збутових витрат). - індивідуальна (характеризує витрати конкретного підприємства, які пов'язані з випуском продукції);- середньогалузева ( характеризує середні по галузі витрати на виробництво даного виробу