15. Форми безготівкових розрахунків, їх переваги та недоліки.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні

форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахун­кових документів. Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках — банк. Розрахунковий документ — це відповід­но оформлений документ на переказ грошових коштів. Використо­вуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме:1)платіжними дорученнями;2)платіжними вимогами-дорученнями;3)чеками;4)акредитивами;5)векселями;6)інкасові доручення (розпорядження). Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) засто­совуються у випадках стягнення в безспірному порядку сум фінан­сових санкцій, недоїмки в бюджет з податків, штрафів, які нарахо­вані державними податковими органами. Правові основи організації безготівкових розрахунків у госпо­дарському обороті регламентуються законодавчими, інструктивни­ми документами. НБУ виступає як методич­ний центр щодо розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообороту, організації банківського контролю за проведенням розрахунків. За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань: 1)зміцнення комерційного розрахунку на підприємстві;2)підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в пов­ному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями;3)зміцнення договірної дисципліни;4)прискорення обороту оборотних коштів.

16. Принципи організації безготівкових розрахунків.

Ефективність функц-ня ек-ки в цілому і кожного окремого п-ва залежить значною мірою від організації роз­рахунків.

1-й принцип безготівкових розрахунків стосується обов'язко­вого зберігання п-вами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між п-вом і банком щодо розрахунково-касового обслуговування. 2-й пр-п полягає в тім, що п-вам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку. 3-й пр-п — принцип самостійного (без участі банків) ви­бору п-вами форми розрахунків та закріплення Ух у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, урахо­вуючи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть склас­тися в процесі розрахунків. 4-й пр-п — кошти з рахунка п-ва списують­ся за розпорядженням його власника. Ураховуючи можливість від­криття кількох рах., суб'єкт підпр. діяльності визна­чає один з рахунків як основний. На ньому здійснюється облік за­боргованості, яка списується безспірно. 5-й пр-п стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки п-вам — суб'єктам підпр. діяльності відкривають уста­нови банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу. 6-й пр-п полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг. 7-й пр-п: платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту. 8-й пр-п: розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачаль­ник — отримувач коштів, повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рах. у банк. Використ. готівки, пов'язане з виплатою зарплати, премій, винагород, матер. допомоги, дивід., провадиться тільки через її отримання з кас банків. Такий порядок дає змогу контролювати своєч. сплату податків, внесків та інших обов'яз­к. платежів, розмір яких залежить від фонду оплати праці.