logo
зфн / ЕКОНОМ_ФИН_ПИДПР / ФИНАНСЫ_ПРЕДПРИЯТ / spory_finansu_predpr / Теория

67. Обертання оборотних коштів та шляхи його прискорення.

Для характеристики ефективності використання оборотних кош­тів на п-вах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти п-ва здійснюють один оборот. О=СТ/Р, де О — термін обертання оборотних коштів, днів; С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.; Д — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів; Р — обсяг реалізації продукції, грн. Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здат­ний відображати одночасно результат процесу матеріального від­творення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період — і ефективність використаних у цьому процесі мате­ріальних засобів і коштів. За сучасних умов він може використову­ватись на рівні п-в і на макрорівні для розробки комплекс­них економічних програм. Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактич­но. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їх статей. Внаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням факти­чного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою: Ко=Р/С, де Кд — коефіцієнт обертання оборотних коштів; Р — обсяг реалізованої продукції, грн.; С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн. Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються. Прискорення обертання об. коштів здійснюється за рахунок реалізації непотрібних, залежалих ТМЦ.