6. Статистичні графіки

Наочне представлення результатів спостереження та групування соціально-економічних явищ і процесів може бути надано на графіках. Статистичний графік - це масштабне зображення статистичних даних за допомогою ліній, геометричних фігур та інших наочних засобів. Графіки використовуються для характеристики зміни суспільних явищ і процесів у часі, дослідження структури та порівняння явищ, контролю виконання плану, зображення явищ у просторі та в інших випадках. Вони дають змогу візуальним способом охопити всю сукупність статистичних даних і скласти в цілому картину про вивчаєме явище чи процес. Наочне зображення досліджуваних даних сприяє кращому виявленню найхарактерніших зв'язків між факторами, дозволяє виявити тенденцію у зміні та розвитку окремих явищ. Значна роль графічної інформації у пропаганді передового досвіду, новітніх технологій, прогресивних тенденцій, в рекламних цілях тощо.

Статистичні графіки відрізняються великою різноманітністю, їх можна поділити на дві великі групи: діаграми та статистичні карти.

Найбільш поширеною групою є діаграми, на яких статистичні дані зображуються за допомогою геометричних знаків, ліній і фігур. В залежності від способу побудови розрізняють такі основні види діаграм: лінійні, радіальні, секторні, стовпчикові, стрічкові, фігурні та ін.

Радіальні діаграми (рис. 2) використовують для зображення явищ, які періодично змінюються за часом (переважно сезонних коливань). Для їх побудови застосовують полярну систему координат. Круг поділяють на 12 рівних частин, кожна з яких означає певний місяць. На радіусі, починаючи з центра, в масштабі відкладають відрізки, що зображують місячні рівні ознаки. Кінці цих відрізків з'єднуються між собою, в наслідок чого створюється замкнута фігура - дванадцятигранник, який характеризує сезонні коливання досліджуваного явища.

Сезонні діаграми (рис. 3) характеризують структури явища. Для побудови секторної діаграми круг розділяється радіусами на сектори, площі яких пропорційні частинам досліджуваного явища в загальному обсязі зображуваного круга, що дорівнює 100% або 360°. Перед побудовою діаграми абсолютні значення величин ознаки переводять у проценти, а проценти - у градуси. Кожний процент дорівнює 3,6° (360:100).

Рисунок 3. СтруктураВВП країни за компонентами доходу

Стовпчикові діаграми (рис. 4) використовують для наочного зіставлення обсягів вивчає мого явища за часом або у просторі

Рисунок 4. Індекси реального доходу ВВП країни

Вертикальні стовпчики в масштабі відповідають чисельним значенням ознаки. Стовпчики можуть розташовуватись один від одного на однаковій відстані або щільно. Зображення стовпчиків може бути площинним (див. рис. 4) або об'ємним.

Якщо стовпчики розташовуються не вертикально, а горизонтально, то такі діаграми називаються стрічковими (смугастими).

В статистиці, перш за все в рекламних цілях, використовують також фігурні діаграми. При їх побудові статистичні дані зображуються малюнками-символами (банки консервів, автомобілі тощо), площі яких пропорційні величинам відповідних ознак. Ці діаграми більш наочні, легше сприймаються і тому їх використовують для реклами окремих товарів.

Другою групою статистичних графіків є статистичні карти. До статистичних карт належать картограми і картодіаграми.

Картограми - це зображення певної ознаки на схематичній географічній карті різними забарвленням або штрихуванням. Наприклад, різна щільність населення країни може бути відображена різною інтенсивністю забарвлення території.

Картограма являє собою поєднання схематичної географічної карти з однієї із згаданих вище діаграм. При цьому статистичні показники зображуються у вигляді стовпчиків, квадратів, трикутників, силуетів тощо.

Особливе місце, у зв'язку із специфічністю, займає графічне зображення рядів розподілу. Такі графіки значно полегшують аналіз рядів розподілу, дозволяють отримати уявлення про форму розподілу.

Для графічного зображення дискретного варіаційного ряду використовують полігон розподілу (рис.5). Його зображують у прямокутній системі координат, де на осі абсцис відкладають значення варіантх, а на осі ординат - частотиf. Одержані точки з координатамих_i таf_iз'єднують прямими лініями. Для замикання полігону кінцеві вершини з'єднують з точками на осі абсцис (див. преривні лінії на рис. 5), які відстоять на одну поділку відХтах 1Хmin

Графічне зображення інтервального варіаційного ряду виконують у вигляді гістограми. Для рядів з рівними інтервалами будують гістограму в осях(рис. 6). Для незакритого першого інтервалу у якостіх₁ беруть середнє значення другого інтервалу, а для незакритого останнього інтервалу - середнє значення пре достатньогоx_n-1.

Рис. 5. Полігон розподілу Рис. 6. Гістограма для ряда з

рівномірними інтервалами

Для інтервальних рядів з нерівними інтервалами будують гістограму щільності розподілу (рис. 7) так як щільність дає уяву про наповненість інтервалу.

Гістограму будують в осяхабоСлід звернути увагу, що площі окремих прямокутників пропорційні частотам (часткам) відповідних інтервалів.

В ряді випадків для зображення варіаційних рядів використовується кумулята (рис. 8). Для її побудові на осі абсцис відкладають варіантих, а на осі ординат - накопичені частоти (частки)F. Зображення варіаційного ряду у вигляді кумуляти зручно при зіставленні варіаційних рядів, а також в економічних дослідженнях (наприклад, для аналізу концентрації виробництва).

Рис. 7. Гістограма для ряда з Рис. 8. Кумулята