logo
EK_pratsy_shpora

91. Нормування як засiб регламентування трудовоi дiяльностi.

Нормування працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi.

Нормування працi — складова органiзацii працi i виробництва. Воно e важливою ланкою технологiчноi й органiзацiйноi пiдготов­ки виробництва, оперативного управлiння ним, невiд'eмною части­ною менеджменту i соцiально-трудових вiдносин.

Норми працi e основою системи планування роботи пiдприeм­ства та його пiдроздiлiв, органiзацii оплати працi персоналу, облiку затрат на продукцiю, управлiння соцiально-трудовими вiдносинами тощо.

Органiзовуючи працю, слiд визначити, яка ii кiлькiсть потрiбна для виконання кожноi конкретноi роботи i якою маe бути ii якiсть. Норми працi e основою для визначення пропорцiй розвитку галузей економiки, складання балансу використання трудових ресурсiв, виз­начення виробничих потужностей.

На кожному пiдприeмствi норми працi використовуються пiд час здiйснення планово-органiзацiйних розрахункiв, внутрiшньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бiзнес-плани пiдприeмств, плануються обсяги виробництва цехiв i дiльниць, розраховуeться завантаження устаткування й робочих мiсць. На основi норм працi встановлюють завдання з пiдвищення продук­тивностi працi, визначають потребу в кадрах, розробляють календар­но-плановi нормативи тощо.