26. Становлення нових за структурою та змiстом соц.-трудових вiдносин як складова реформування.

Сутнiсть регулювання процесу становлення СТВ в нашiй краiнi повинно включати: 1) формування i освоeння всiма суб’eктами СТВ eдиноi системи понять (мови спiлкування); 2) iдентифiкацiя соц.-ек. процесiв з точки зору iнтересiв сторiн; 3) формування системи показникiв, якi вiдображають процеси взаeмодii суб’eктiв СТВ; 4) дослiдження досягнень iнших краiн в цiй сферi, узагальнення i оцiнка ефективного або негативного проблемн. досвiду. Видiляють державнi та регiональнi рiвнi, а також основну зону регулювання СТВ (пiдприeмство, органiзацiя). В сучасних умовах (формування i становлення СТВ) змiстом сфери працi e вiдхiд вiд монополii держави в адмiнiстративному визначеннi правом регулювання СТВ, вiдмова вiд зверхцентралiзацii i перехiд до програмно-нормативноi регламентацii, побудованоi на принципах демократизацii i регiоналiзацii. В сферу програмно-нормативноi регламентацii СТВ включенi такi осноiвнi напрями: 1) умови працi (оплата, охорона працi тощо); 2)соцiальна полiтика (пенсiйне забезпечення, соц. страхування, мед. страхування, виплати соц. допомоги, полiтика пiдтримання рiвня життя i полiтика диференцiацii); 3) зайнятiсть (регiстрацiя безробiтних, проф. переорieнтацiя); 4) мiграцiйна полiтика; 5)демографiчна полiтика.