logo
regionalka

31.Сучасні зрушення у структурі машинобудівного комплексу світу. Продукція комплексу у світовій торгівлі, регіональні відмінності.

На машинобудівний комплекс України припадає понад 40 % усього промислово0виробничого потенціалу індустріального виробництва: частка продукції комплексу в загальному одсязі продукції промисловості становить 29 %. Машинобудівний комптекс належить до трудомістких галузей промисловості, про що свідчить співвідношення зайнятих у ньому та обсяг вироблюваної продукції. Водночас машинобудування належить до металомістких галузей. На 1 т готової продукції воно витрачає 1,3 – 1,5 т металу, а в цілому машинобудівний комплекс споживає третину прокату, 40 % чавунного і понад 65 % стального литва, що їх випускає металургійна промисловість України

Важливість дослідження регіональних аспектів функціонування промисловості, зокрема машинобудування, пов'язана з трансформаційними процесами в економіці країни, демократизацією і децентралізацією управління, перенесенням тяжіння в управлінні з центру на місця, характером сучасної науково-технічної революції та її впливом на розвиток і розміщення продуктивних сил.

У сучасних умовах набуло актуальності дослідження ринків продукції, оскільки одним із стримуючих чинників розвитку вітчизняного машинобудування є криза збуту. Слід зважати на те, що ринок продукції машинобудування залишається малодослідженим.

Проблема забезпечення ремонтно-експлуатаційних потреб у продукції міжгалузевого призначення взагалі залишилася поза увагою дослідників, хоча в сучасних умовах ремонт основних виробничих фондів став важливим елементом їх відтворення, частка ремонту в структурі витрат має тенденцію до збільшення і безпосередньо впливає на характер попиту на продукцію машинобудування.

Таку ситуацію спричинили наступні фактори:

1)перехід від планово-адміністративної системи господарювання до ринкової економіки;

2)обмеження досліджень переважно заготівельним виробництвом, що не відповідає загальним тенденціям розвитку машинобудування, які полягають у розширенні номенклатури міжгалузевої продукції;

3)кризовий стан економіки обумовив особливості відтворення основних фондів, пов'язані з підвищенням частки ремонту, на який витрачаються характерні види продукції міжгалузевого призначення;

4)різке подорожчання енергоносіїв, питома вага яких у собівартості заготовок суттєво зростає і є досить значною, внаслідок чого витрати на виробництво перевищують світовий рівень, тому у багатьох випадках їх доцільно завозити з-закордону, незважаючи на збільшення відстані перевезення і транспортних витрат;

5)створення таких умов в економіці, коли у дослідженнях акцент зміщується із вивчення виключно проблем розміщення об’єктів машинобудування до проблем удосконалення наявного потенціалу галузі та пошуку шляхів залучення у процес виробництва потужностей, які простоюють.