Чинники та шляхи покращення використання оборотних коштів підприємств

курсовая работа

1.2 Склад та структура оборотних коштів підприємства

Розрізняють склад і структуру оборотних коштів. Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворять оборотні кошти, під структурою - кількісне співвідношення окремих елементів у загальному обсязі обігових коштів, виражене у відсотках до підсумку.[19, с.93] Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів.

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками: залежно від участі їх у кругообігу коштів; за методами планування, принципами організації та регулювання; за джерелами формування.

Залежно від участі у кругообігу коштів розрізняють оборотні виробничі фонди та фонди обігу. Цей розподіл обумовлюється особливостями їхнього використання і розподілу в сферах виробництва продукції і її реалізації.

Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу звязані із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову й вартісну форму. У практиці планування та обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю, та інших предметів, а також аналогічних предметів, що видко зношуються.

Незавершене виробництво - це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

До напівфабрикатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад: паковки, штамповки, відливки та інша продукція заготовочного виробництва).

Витрати майбутніх періодів - це грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію та винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань тощо.[3, с.128]

Структура оборотних виробничих фондів формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань. На підприємствах різних галузей вона має значні відмінності, зумовлені конкретними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріальними ресурсами, цінами на них тощо. Та найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси - на електростанціях та підприємствах легкої промисловості (до 90%); незавершене виробництво - на підприємствах машинобудування (близько 40%, у звязку з великою тривалістю виробничого циклу), витрати майбутніх періодів - на підприємствах добувної індустрії.[18, с.97]

Що більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, то ефективніше використовується оборотний капітал.

Інший елемент оборотних коштів підприємства - фонди обігу. Вони безпосередньо не беруть участь в процесі виробництва. Їх призначення полягає в забезпеченні ресурсами відтворювального процесу, обслуговуванні кругообігу коштів та досягненні єдності процесів виробництва та обігу.

Фонди обігу складаються з готової продукції, призначеної для реалізації, грошових коштів, що знаходяться в касі, на рахунках у банку і в дорозі (грошові перекази), коштів у розрахунках (вартість відвантаженої покупцям готової продукції).

Основну частину складає готова продукція. Вона підрозділяється на готову продукцію на складі і відвантажені товари (для організацій, що використовують для обліку виручки касовий метод). Моментом переходу готової продукції на склад завершується процес виробництва продукції. А продукція, товари, відвантажені споживачу, знаходяться вже в сфері обігу і відображають процес реалізації.

Інша складова частина фондів обігу - грошові кошти і дебіторська заборгованість.

Грошові кошти можуть бути у фінансових інструментах - на рахунках в кредитно-банківських установах, в цінних паперах, виставлених акредитивах, у касі організації (підприємства), у поштових переказах та інших розрахунках: нестачах, втратах, перевитратах.

Дебіторська заборгованість включає заборгованість за товари послуги, термін оплати яких не настав або прострочений, заборгованість по розрахунках з бюджетом при переплаті податків та інших обовязкових платежів, з персоналом, підзвітними особами, за отриманими векселями. Вона включає також заборгованість з претензій і спірних боргах.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані. Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найліпших результатів за найменших витрат. Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

Нормативи власних оборотних коштів виражають мінімальну потребу підприємства в оборотних коштах, інша частина цієї потреби покривається за рахунок інших джерел: короткострокових кредитів банків, кредиторської заборгованості (заборгованість підприємства постачальникам), інших джерел (тимчасова фінансова допомога та ін.).

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств. Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на: власні та прирівняні до власних, залучені та інші. Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповненні згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використовуються в господарському обороті підприємства - резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, заборгованість по заробітній платі та ін..). Залучені грошові кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Для підприємства важливо обґрунтовано визначити оптимальну суму коштів, направлених за рахунок власного капіталу до оборотних коштів. Це здійснюється шляхом нормування (стандартизації) залишків оборотних коштів у розрізі їх елементів.[4, с.339]

Отже, під складом оборотних коштів розуміють їх розподіл на складові частини (елементи) за різними класифікаційними ознаками, під структурою - співвідношення цих елементів у повному обсязі оборотних коштів.

Класифікуються оборотні кошти за декількома ознаками:

1) залежно від їх участі у кругообігу коштів на авансовані у виробничі фонди та авансовані у фонди обігу;

2) залежно від методів планування на нормовані та ненормовані;

3) залежно від джерел формування на власні, залучені та інші.

Структура складових частин оборотних коштів на підприємствах різних галузей різна. Це витікає із різних умов та потреб виробництва різних видів продукції. Для визначення цієї оптимальної структури розглянемо, які ж чинники впливають на ефективність використання оборотних коштів підприємства.

Делись добром ;)