logo search
НМК 12

2.3.5. Теоретичні засади дослідження

Вивчення ретроспективи розвитку досліджуваного питання і аналіз його сучасного стану здійснюється безпосередньо при роботі з спеціальною науковою літературою (монографіями, підручниками, статтями в періодичних виданнях, тезами доповідей, бібліографічними, інформаційними, реферативними виданнями і т. ін.). Тому важливо визначити правильні орієнтири у ході пошуку літератури по темі. Як правило, такими орієнтирами є чітко сформульовані гіпотеза та мета дослідження. При цьому збір теоретичної інформації ведеться ретроспективно – від сучасних джерел до більш старих. Крім того, вивчення матеріалу рекомендується починати з найбільш фундаментальних робіт. Надалі необхідно продовжити пошук теоретичних джерел у напрямку від загального до конкретного, тобто від базисних положень до більш конкретних. Доцільно звертатися до джерел, автори яких володіють максимальним науковим авторитетом в обраній сфері дослідження. Завдання дисертанта – знайти самостійну позицію, яка спиралася б на все найкраще, що можна почерпнути з авторитетних джерел.

Теоретична основа дослідження обов’язково включає вивчення і використання наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів у галузі економіки, пов’язаної з темою магістерського дослідження. Це можуть бути праці з економічної теорії, макро- і мікроекономіки, виробничого і фінансового менеджменту, економічної статистики, фінансового та економічного аналізу, програмно-цільового планування, управління та ін. При цьому дослідження в області вирішення завдань прикладного характеру не виключають доцільності вивчення робіт загальнометодологічного характеру, звернення до праць з соціології, філософії, політики тощо.

Критичний огляд літературних джерел, що характеризують теоретичні основи досліджуваної проблеми, дозволить виділити найбільш істотне в сучасному стані вивченості теми, оцінити раніше зроблене іншими дослідниками і сформувати майбутні контури власного дослідження. В результаті аналізу наукових праць має бути сформульовано конструктивне авторське ставлення до відомих законів, процесів, принципів, термінології, прийнятої в економічній практиці, що в подальшому може розглядатися як внесок у розвиток теорії питання. Отже, потрібно чітко і ясно охарактеризувати сучасний стан проблеми у вигляді невирішеного питання або ситуації, необхідності уточнення її теоретичної чи практичної складової.