Тема 6.11. Впровадження інтенсивниХ технологій вИроЩування зернових культур з елементами інновацій

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

1.1. Необхідність впровадження прогресивних технологій вирощування зернових культур

1.2. Сутність інтенсивних технологій та умови їх впровадження

1.3. Методика оцінки економічної ефективності інтенсивних технологій

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА В ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Загальна характеристика господарства

2.2. Організація виробництва зерна в господарстві

2.3. Економічна ефективність зерновиробництва

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХОДІВ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

3.1. Планування заходів по впровадженню інтенсивних технологій вирощування зернових культур з елементами інновацій

3.2. Програмування ресурсної врожайності

3.3. Обсяги та економічна ефективність впровадження інтенсивних технологій

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

У підрозділі 1.1 необхідно коротко охарактеризувати сучасний стан виробництва зерна в Україні. Провести порівняння показників розвитку галузі з попередніми періодами. Назвати головні фактори змін обсягів та показників ефективності виробництва зерна. Особливу увагу зосередити на показниках рівня інтенсивності галузі. Навести конкретні приклади по Україні, Миколаївській області, досліджуваному підприємстві.

Спираючись на праці вітчизняних і зарубіжних авторів, світовий досвід та практику передових підприємств сформулювати висновок, що найбільш дієвим чинником ефективного розвитку галузі є інновації, серед яких особливе місце належить упровадженню інтенсивних технологій.

Підрозділ 1.2 передбачає розкриття сутності інноваційних інтенсивних технологій. При цьому слід виходити з того, що звичайна технологія базується на наявних у підприємства можливостях забезпечувати той чи інший рівень врожайності, а інтенсивна – на можливостях забезпечення всього необхідного, для отримання запрограмованого урожаю. Навести окремі тлумачення поняття “інтенсивні технології” ученими-аграрниками, їхню позицію щодо цього питання. Висвітлити можливості інтенсивних технологій у нарощуванні обсягів, підвищенні ефективності виробництва та конкурентоспроможності зерна. Для переконливості навести відповідні приклади як по окремих вітчизняних, так і зарубіжних виробниках зерна. На підставі цього зробити висновок про непересічне значення інтенсивних технологій, а у зв’язку з цим – про об’єктивну необхідність їх упровадження.

Характеризуючи передумови, які забезпечують упровадження інтенсивних технологій, слід виходити з того, що основним їх наслідком має стати забезпечення оптимізації умов вирощування культур. Розкрити значення окремих складових інтенсивних технологій та можливостей застосування в них інновацій. Висвітлити зв’язок між інтенсифікацією виробництва і екологічними наслідками впровадження інтенсивних технологій.

По ходу викладення матеріалу слід робити посилання на наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, цитувати з них окремі положення, порівнювати погляди вчених на ті чи інші проблеми, пов’язані з упровадженням інтенсивних технологій.

При розкритті змісту підрозділу 1.3 слід виходити з того, що: інтенсивна технологія це, як правило, додаткові витрати і ці витрати мусять окуповуватися; від провадження інтенсивних технологій досягається подвійний ефект – зростає врожайність та підвищується ефективність виробництва аграрної продукції.

Порівняти точки зору окремих вчених на методичні підходи до оцінювання ефективності впровадження інтенсивних технологій, системи показників, які вони пропонують застосовувати для цього. Самому визначитися зі складом показників оцінки економічної ефективності інтенсивних технологій і по кожному з них навести формулу розрахунку. Обрані показники обов’язково мусять бути застосовані у подальших дослідженнях.

Підрозділ 2.1. Наводяться повна назва підприємства та дані про його місце розташування відносно районного та обласного центрів, місць збуту продукції, забезпечення технікою, добривами, іншими виробничими ресурсами. Коротко характеризуються природні умови: клімат, ґрунти, температура, наявність джерел води і т. ін. Робиться висновок про їх сприятливість чи несприятливість для вирощування в господарстві зернових культур.

На підставі фактичних даних за досліджуваний період (3-5 років) визначається виробничий напрям, тобто спеціалізація підприємства в цілому і сільськогосподарського виробництва, зокрема. Розрахунки рекомендується представити у формі таблиці.

Наводяться і стисло аналізуються дані про ресурсне забезпечення підприємства: наявність землі, робочої сили, основних і оборотних засобів. Розраховуються основні показники економічної ефективності використання окремих елементів ресурсного потенціалу, а також виробничі і фінансові показники роботи підприємства за останній рік.

У підрозділі 2.1 необхідно провести аналіз складу та структури посівів у досліджуваному підприємстві. Встановити, скільки у підприємстві запроваджено сівозмін за призначенням (польові, кормові, спеціальні, комплексні), яка тривалість ротації, які в них розміри полів, чергування культур і т. п. На підставі консультацій з галузевими спеціалістами підприємства та на основі власних спостережень зробити висновок про можливість удосконалення структури посівних площ шляхом заміни менш врожайних культур більш врожайними, а також про ступінь освоєння сівозмін, їх дотримання, можливість адаптуватися до постійних змін на ринку зерна.

Приділити увагу вивченню наявного у підприємстві сортового складу зернових культур. Провести економічну оцінку окремих сортів однорідних зернових культур, наприклад сортів озимої пшениці, і на підставі отриманих результатів зробити висновки про доцільність їх подальшого використання чи заміни.

Проаналізувати застосування в зерновиробництві органічних і мінеральних добрив, отрутохімікатів, пестицидів тощо. Зробити розрахунки недобору врожаю зернових у випадку, якщо добрива та засоби захисту рослин не використовувались, або використовувались недостатньо. Для цього можна скористатись прийомом порівняння, який передбачає співставлення значень врожайності, отриманої за умови застосування добрив (засобів захисту рослин) і без їх застосування. Встановити причини недостатнього застосування добрив та хімічних препаратів.

Проаналізувати дотримання технологічних прийомів у процесі вирощування зернових культур: організації основного і передпосівного обробітку ґрунту, внесення добрив, сівбі, догляду за посівами, їх захисту від хвороб, шкідників, бур’янів, збиранню і післязбиральній обробці врожаю. По можливості розрахувати та навести дані, що характеризують недобір врожаю, через недотримання технології, зниження якості продукції та, як наслідок цього – економічні втрати підприємства.

Висвітлити питання забезпеченості галузі технічними засобами. При цьому їх фактичну наявність слід порівнювати з нормативною потребою.

Дати загальну характеристику працівникам трудових колективів, їх керівникам та спеціалістам. Зробити висновок про їх готовність до впровадження інноваційних технологій.

Підрозділ 2.3. Розрахувати і проаналізувати показники економічної ефективності виробництва зерна. З цією метою можна скористатися системою показників, рекомендованою для проведення порівняльної економічної оцінки вирощування зернових культур та окремих їх сортів. Якщо у підприємстві на окремих ділянках зернові вирощувались за інтенсивними технологіями, то необхідно провести порівняння ефективності їх виробництва по відношенню до звичайної технології. Встановити наявність зв’язку між рівнем інтенсифікації та ефективністю зерновиробництва (таблиця, графік).

З метою встановлення величини кількісного впливу окремих факторів інтенсифікації на результативні показники доцільно застосувати метод кореляційно-регресійного аналізу. Для цього, на матеріалах підприємства слід розрахувати значення найбільш важливих факторів інтенсифікації виробництва зерна (добрива, зрошення, нові сорти, засоби захисту рослин та ін.) за 7-10 попередніх років. За такий же час необхідно розрахувати значення показників ефективності (врожайність, собівартість, трудомісткість, рентабельність продукції тощо). Функціональну залежність показників ефективності виробництва зерна (У) від обраних факторів інтенсифікації (Х) рекомендується виразити багатофакторним лінійним рівнянням Y = F(Х₁, Х₂, … Хn). Розв’язання кореляційної залежності дасть можливість виявити найбільш значущі фактори і врахувати це при проведенні подальших досліджень.

Зробити узагальнюючий висновок про необхідність та можливість упровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур у підприємстві.

3.1. Основний зміст цього підрозділу мусить бути зорієнтований на розробку заходів, спрямованих на створення умов для впровадження в підприємстві інтенсивної технології. Це стане основою для розроблення (уточнення) технологічних карт вирощування зернових культур з запрограмованим рівнем врожайності.

Насамперед слід визначитися зі змістом технологічної карти (технологією вирощування культури). Якщо така карта у підприємстві відсутня – її треба розробити самостійно, а якщо є то, у разі потреби, зробити уточнення. Останнє передбачає приведення змісту технологічної карти у відповідність з умовами ресурсного забезпечення галузі, технологічними та організаційно-економічними вимогами і принципами організації виробничих процесів, передбачуваних інтенсивною технологією вирощування культури. За зразок можна взяти розробки науково-дослідних установ або існуючі технологічні карти, що вже застосовуються окремими підприємствами адміністративного району, області.

Спираючись на зміст технологічної карти слід визначитися з потребами і можливостями підприємства забезпечити необхідні агротехнологічні (глибина обробітку ґрунту і загортання насіння, ширина міжрядь, висота зрізування хлібостою, строки виконання робіт тощо) і організаційно-економічні вимоги (ґрунтуються на необхідності забезпечення високопродуктивного використання техніки при мінімальних витратах) до організації вирощування зернових по інтенсивній технології.

Коли підприємство не в змозі забезпечити дотримання цих вимог наявними ресурсами, а це, насамперед, стосується технічних засобів, виникає потреба в їх придбанні або залученні зі сторони. Слід зробити відповідні розрахунки і подати їх у вигляді таблиць.

На основі сучасних вимог, з урахуванням передового досвіду та результатів економічної оцінки, проведеної раніше, провести уточнення польових сівозмін (набір та чергування культур, розміри полів тощо). Це сприятиме удосконаленню структури посівів, а отже і структури виробництва, яка таким чином більшою мірою буде зорієнтована на вимоги ринку.

Запропонувати нові сорти і гібриди зернових культур для впровадження у виробництво. Дати стислу характеристику обраним сортам, звернувши увагу на їх нормативну врожайність, а також властивості, які відрізняють їх від сортів, що вирощуються у підприємстві (придатність до індустріальних методів вирощування, стійкість проти полягання, вимерзання, імунітет до хвороб і шкідників, якість зерна та ін.).

Особливу увагу звернути на практичні заходи по застосуванню науково-обґрунтованої системи удобрення та інтегральних систем захисту рослин. Зробити розрахунки планової потреби підприємства у добривах, хімічних препаратах. Внести конкретні пропозиції по поліпшенню їх застосування (нові способи, нові машини, екологічна безпечність тощо).

Обґрунтувати до впровадження такі форми організації праці, які б суттєво впливали на якість контролю за ходом робіт та дотриманням технологічної дисципліни всіма працівниками. Це можуть бути колективи, діяльність яких базується на принципах оренди, ринкового госпрозрахунку, підприємництва. Висвітлити зміст виробничих відносин між такими колективами та адміністрацією підприємства.

3.2. Програмування врожайності зернових культур, вирощування яких передбачається за інтенсивною технологією, слід проводити з урахуванням наявності і якості ресурсів. Такий підхід дозволяє більш точно оцінити значення кожного фактора у формуванні врожаю і раціональніше використовувати землю, добрива та інші елементи інтенсивних технологій.

Ресурсна врожайність (В_р) включає такі основні складові:

– (В_п) врожайність, яку можна отримати за рахунок природної родючості грунтів (без застосування добрив);

– (П_д) приріст врожайності за рахунок внесення добрив;

– (П_с) приріст врожайності за рахунок впровадження нових сортів;

– (П_а) приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки;

– (П) поправка до розрахункової врожайності на погодні умови.

Формула розрахунку ресурсної врожайності має вигляд:

В_р = В_п+П_д.+П_с+П_а+П