Тема 6.7. Формування та підвищення ефективності використання технічного потенціалу аграрних підприємств на інноваційній основі

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ

1.1. Сутність технічного потенціалу і його роль у формуванні виробничого потенціалу аграрних підприємств

1.2. Особливості і значення формування матеріально-технічної бази сільського господарства на інноваційній основі

1.3. Методичні основи оцінки формування та економічної ефективності використання технічного потенціалу

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РАЙОНУ

2.1. Аналіз розвитку технічного потенціалу підприємств

2.2. Оцінка рівня забезпеченості підприємств технічними ресурсами

2.3. Ефективність використання технічних ресурсів та впровадження інноваційних технологій

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ

3.1. Визначення напрямів відтворення технічних ресурсів на інноваційній основі

3.2. Розроблення бізнес-плану оновлення технічного потенціалу окремої галузі підприємства

3.3. Розробка інноваційних підходів до організації використання технічного потенціалу підприємств

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

У підрозділі 1.1 розкрити сутність технічного потенціалу, його структуру і роль у формуванні виробничого потенціалу підприємства. Структура технічного потенціалу може бути представлена єдністю трьох його складових: технологічної, технічної і кадрової, які передбачають і обумовлюють одна одну, тобто співіснують взаємозалежно.

У процесі розкриття змісту підрозділу 1.2 розглядаються особливості і значення формування матеріально-технічної бази сільського господарства на інноваційній основі. При цьому ураховуються особливості сільськогосподарського виробництва, поява нових технічних ресурсів і технологічних підходів, інвестиційне забезпечення оновлення і розширеного відтворення технічної бази тощо.

Методичні основи формування та економічної ефективності використання технічного потенціалу досліджуються у підрозділі 1.3. Розкриваються система показників по окремих видах техніки, методика їх визначення, дається характеристика нормативних їх величин.

У підрозділі 2.1 аналізується кількість окремих видів техніки в динаміці у підприємствах району, що досліджуються. Аналіз можна проводити і у вартісному вигляді з наведенням структури технічних ресурсів. Досліджується фізичний стан техніки і фінансові можливості їх оновлення.

Підрозділ 2.2 будується на визначенні рівня забезпеченості підприємств району окремими технічними ресурсами. Отримані результати порівнюються з потребою в техніці, яка визначається спеціальними розрахунками. Аналізуються також зміни показників технічної озброєності господарств, забезпеченості трудовими ресурсами, у тому числі механізаторами, енергетиками, водіями. Доцільно розглянути й витрати на підготовку механізаторів.

У підрозділі 2.3 аналізуються показники економічної ефективності технічного потенціалу підприємств у цілому (по розміру показників ефекту на сукупну вартість технічних ресурсів) і окремих видів техніки по системі показників. На прикладі окремих підприємств досліджується впровадження інноваційних технологій вирощування окремих сільськогосподарських культур та ефективність їх виробництва, а також ефективність інвестицій в техніку (рентабельність і строк окупності витрат) на вирощуванні по прогресивних технологіях.

Розділ 3 присвячується обґрунтуванню основних напрямів управління розвитком технічного потенціалу і підвищення ефективності його використання на інноваційній основі. Для цього в підрозділі 3.1 на прикладі одного підприємства визначаються основні напрями відтворення технічних ресурсів (для вирощування окремих сільськогосподарських культур, обслуговування тварин) з метою впровадження більш ефективних технологій. Висвітлюється роль у цьому процесі амортизаційних відрахувань та інших джерел інвестування, а також кооперації зусиль підприємств.

У підрозділі 3.2 обґрунтовується бізнес-план оновлення технічного потенціалу окремої галузі підприємства. Особливу увагу слід приділити новій технології виробництва, підбору техніки і пошуку джерел фінансування, а також розрахунку рентабельності і строку окупності інвестицій.

У підрозділі 3.3 на основі літературних джерел і досвіду роботи окремих підприємств обґрунтовуються рекомендації щодо впровадження найбільш ефективних напрямів організації використання технічних ресурсів підприємства. Це здійснюється на основі аналізу існуючої в господарстві організації використання технічного потенціалу.