Тема 6.3. Організаційно-економічний механізм стратегічного розвитку виробництва аграрної продукції в районі

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ

1.1. Теоретико-методичні основи формування стратегічного розвитку галузі

1.2. Складові організаційно-економічного механізму управління галуззю

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА (...) В РАЙОНІ

2.1. Аналіз розвитку галузі

2.2. Дослідження ринку продукції та її споживачів

2.3. Аналіз економічного потенціалу підприємств

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

3.1. Обґрунтування організаційного забезпечення стратегічного управління галуззю

3.2. Організація управління ринком продукції

3.3. Бізнес-план стратегічного розвитку галузі на інноваційній основі

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

На основі літературних джерел у підрозділі 1.1 висвітлюються теоретико-методичні основи формування стратегічного розвитку галузі: його сутність; чинники і послідовність формування стратегії; цілі стратегічного розвитку, критерії і показники його оцінки.

У підрозділі 1.2 досліджуються складові і мета організаційно-економічного розвитку галузі. При цьому організаційна складова управління розвитком повинна розглядатися як на рівні галузі, так і на рівні підприємств. Економічна складова розвитку галузі передбачає пошук і визначення джерел фінансування її розвитку та встановлення критеріїв ефективності функціонування.

Зміст підрозділу 2.1 має висвітлюватися на основі конкретного матеріалу підприємств району. При цьому аналізуються: кількість підприємств, що розвивають цю галузь; обсяги і структура виробництва; планування і організація виробництва; економічна ефективність розвитку галузі.

У підрозділі 2.2 за матеріалами підприємств району, слід дослідити динаміку і структуру ринку продукції галузі та споживачів цієї продукції, провести аналіз конкурентоспроможності галузі. У процесі цього аналізу доцільно з’ясувати фактори, що вплинули на зміну показників, виявити підприємства зі слабкими й сильними конкурентними позиціями.

У підрозділі 2.3 проводиться порівняльний аналіз стану і ефективності використання економічного потенціалу підприємств. На основі дослідження виявляються резерви для подальшого розвитку галузі.

Розділ 3 будується на дослідженні напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку галузі. У підрозділі 3.1 на основі аналізу існуючої системи управління розвитком галузі окремого підприємства виявляються резерви і обґрунтовуються пропозиції по удосконаленню організаційного забезпечення управління. Виявляються перспективи розвитку галузі в підприємстві і з урахуванням цього пропонується система управління, що базується на маркетинговій моделі управління підприємством.

У підрозділі 3.2 обґрунтовуються конкретні маркетингові заходи з удосконалення управління ринком продукції підприємства. При цьому враховуються купівельна спроможність споживачів, експортні можливості підприємства, можливості розвитку агропромислової інтеграції і кооперації тощо.

У підрозділі 3.3 розробляється бізнес-план стратегії розвитку галузі підприємства-бази практики на інноваційній основі. За результатами планування обчислюються основні економічні параметри розвитку галузі на перспективу.