logo
НМК 12

Тема 6.13. Підвищення конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

    1. Поняття конкурентоспроможності продукції та чинники її формування

    2. Роль інновацій у підвищенні конкурентоспроможності продукції

    3. Методика оцінки рівня конкурентоспроможності продукції

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ РАЙОНУ

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємств

2.2. Сучасний стан, особливості та ефективність виробництва продукції

2.3. Оцінка конкурентоспроможності продукції підприємств

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

3.1. Удосконалення системи управління якістю продукції

3.2. Обґрунтування виробничого та маркетингового плану підприємств

3.3. Формування конкурентних переваг продукції на основі інновацій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер. У ньому на основі вивчення робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, світової практики, існуючих методів вирішення проблеми викладається сутність і економічний зміст категорій “конкурентоспроможність” та “конкурентоспроможність продукції”, значення і особливості прояву проблеми в сучасних умовах, розглядаються інноваційні підходи до її розв’язання, а також виявляється сучасний стан вивчення обраної проблеми. Результатом роботи над першим розділом має стати розроблення автором теоретичного підходу до проблеми підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції, обґрунтування методології і методики проведення кількісного і якісного аналізу її для конкретних умов об’єкта дослідження.

У підрозділі 1.1 розглядаються загальні теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукції взагалі. Проте необхідно враховувати, що кожна галузь має свою специфіку, що тим чи іншим чином може позначатися на підходах до розуміння сутності та оцінки конкурентоспроможності продукції, чинниках її формування. Тому представляти теоретичні аспекти необхідно з урахуванням особливостей аграрної галузі та виду продукції, про що обов’язково необхідно згадати у тексті розділу.

Підрозділ 1.2 присвячується дослідженню інноваційних чинників підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції. У ньому розкривається сутність інновацій, їх значення в забезпеченні ефективного розвитку підприємств, підвищенні конкурентоспроможності їх продукції. Наводяться приклади інновацій в аграрному секторі, впровадження яких сприятиме успішному вирішенню досліджуваної проблеми.

У підрозділі 1.3 розглядаються методики оцінки конкурентоспроможності аграрної продукції, наводяться використовувані в теорії і практиці вітчизняних і зарубіжних підприємств показники та методи їх розрахунку. Зважаючи на те, що методик оцінки конкурентоспроможності в економічній літературі представлено досить багато, необхідно зупинитися на тих із них, що більше підходять для оцінки позицій досліджуваного виду продукції. При цьому слід враховувати, що та методика, яка буде розглянута у даному підрозділі, буде використовуватися у другому розділі роботи для оцінки рівня конкурентоспроможності обраного виду продукції.

Другий розділ носить аналітичний характер. У ньому дається організаційно-економічна характеристика сучасного стану підприємства та результатів його діяльності у предметній сфері дослідження – вивчаються особливості та ефективність виробництва продукції, проводиться оцінка конкурентоспроможності продукції, виявляються резерви щодо її підвищення. Тривалість досліджуваного періоду має становити не менше 3-х років, якщо більший строк не доступний у силу об’єктивних обставин. При проведенні аналізу студент не повинен обмежуватися лише констатацією фактів, а зобов’язаний виявити основні тенденції розвитку досліджуваного явища; розкрити протиріччя і проблеми; виявити недоліки і причини, що обумовили їх; намітити можливі шляхи їх усунення.

У підрозділі 2.1 подають традиційну організаційно-економічну характеристику досліджуваного підприємства.

Підрозділ 2.2 повністю присвячується дослідженню сучасного стану, особливостей та ефективності виробництва обраного виду продукції. Для цього вивчають динаміку виробництва і продажу продукції, виявляють фактори, що вплинули на обсяги її виробництва. Наприклад, якщо темою дипломної магістерської роботи є підвищення конкурентоспроможності зерна, то аналізують його валові збори, площу посіву (збирання) культури, врожайність та ін. Досліджують динаміку обсягів продажу продукції у натуральному та вартісному виразі. Порівнюють їх з обсягами виробництва. Проводять аналіз показників, які характеризують ефективність виробництва продукції, насамперед показників прибутковості, рентабельності. Обов’язково необхідно провести аналіз собівартості продукції та ціни її реалізації, оскільки конкурентоспроможність продукції визначається її якісними та вартісними параметрами. У зв’язку з цим особливу увагу слід приділити питанню оцінки якості продукції за різними її технічними параметрами. Доцільним є також проведення оцінки якості продукції за економічними параметрами (див. В.Г. Андрійчук “Економіка аграрних підприємств”). Важливо порівнювати якість продукції, що виробляється і продається з тим її рівнем, який потрібен покупцю. Даний аналіз можна провести за допомогою методики “гребінцевого аналізу”. Добре характеризує ситуацію порівняння показників між окремими підприємствами, у тому числі й між конкурентами (якщо в даній галузі має місце конкурентна боротьба між виробниками).

У підрозділі 2.3 на підставі методики, представленої у підрозділі 1.2, висновків і даних підрозділу 2.2, проводять оцінку конкурентоспроможності продукції підприємства, порівнюють рівень її з іншими підприємствами. Оцінку конкурентоспроможності продукції слід проводити лише за показниками одного підприємства. Неприпустимим для даного аналізу використовувати середні значення показників по групі підприємств.

В аналізі та висновках, які будуть зроблені у другому розділі роботи, необхідно акцентувати не лише на тому як змінилися ті чи інші показники, а й вказувати причини цих змін. Слід давати сутнісне пояснення тенденціям, що відбуваються. Менеджер має не тільки констатувати зміну показників, він повинен розуміти що вони означають, про які тенденції свідчать і до чого дана ситуація може привести.

Третій розділ є проектним. У ньому на підставі оцінок і висновків, зроблених у двох попередніх розділах, розробляються пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності продукції, вносяться конкретні рекомендації з обгрунтуванням можливості їх застосування та очікуваних результатів.

У запропонованому вище плані дипломної магістерської роботи представлено лише один з можливих варіантів назви підрозділів третього розділу. Це означає, що автор, за погодженням з науковим керівником, може представити свій варіант плану третього розділу, адже зміст і формулювання його підрозділів багато в чому визначається ситуацією, яка склалася у предметній сфері дослідження. А це буде видно лише після проведення аналізу й написання другого розділу роботи.

У підрозділі 3.1 обгрунтовуються заходи щодо впровадження або вдосконалення (якщо раніше була запроваджена) системи управління якістю продукції на досліджуваному підприємстві. Розглядаються конкретні дії, які необхідно здійснити для цього. Проводиться обґрунтування маркетингового комплексу “4Р” з розглядом позиції по кожній його складовій.

Підрозділом 3.2 передбачається розроблення виробничого та маркетингового плану підприємства по досліджуваній галузі. Обгрунтовуються асортимент продукції, обсяги її виробництва та реалізації. Розраховуються собівартість, виручка, прибуток. При цьому необхідно враховувати, що виробнича програма повинна будуватися на підставі попередньо розробленого маркетингового плану. Тобто спочатку визначається що саме потрібно споживачам, а вже потім - що і в якій кількості потрібно виробляти. Слід довести, що запланований обсяг збуту продукції потенційні споживачі куплять.

Зміст підрозділу 3.3 передбачає висвітлення питання щодо конкурентних переваг продукції, забезпечення яких покладається на підприємство. Особливу увагу тут слід приділити інноваційним заходам (чинникам). У кожному конкретному випадку слід обґрунтовувати чому саме той чи інший захід сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції, забезпечить їй конкурентну перевагу. Провести порівняння проектних параметрів продукції підприємства з аналогічною продукцією конкурентів, запитами споживачів.

При обґрунтуванні конкурентних переваг рекомендується скористатися їх класифікацію, запропонованою М. Портером: переваги низького рівня, високого рівня і найбільш високого порядку.