logo search
Моторин

2.5. Міжнародний досвід побудови системи статистичних реєстрів

Задачі та характер статистичного реєстру або реєстрів однієї країни (деякі країни мають їх декілька, кожний охоплює підприємства одного і того ж промислового сектору) визначаються факторами які притаманні цій країні. Першим фактором є мета, що поставлена перед реєстрами. До цього часу реєстри широко використовувались в рамках проведення статистичних обстежень. У деяких країнах вони використовувались іноді як безпосереднє джерело статистичних даних. Другим важливим фактором є той факт, що законодавчі положення визначають як дані, що можуть використовуватись у статистичному реєстрі, так і в межі, в яких ці дані можуть бути збережені. Третій фактор - дані, які є необхідними для нормальної роботи організації, здебільшого, використовуються органом статистики для ведення свого реєстру, оскільки практично орган не може примусити підприємства надавати дані, які йому потрібні.

Наприклад, країни члени Європейського Союзу виділили п'ять основних напрямів використання реєстрів:

Реєстри підприємств, що розробляються спільно країнами членами ЄС, повинні бути одночасно реєстрами адміністративних одиниць, а також реєстрами статистичних одиниць, "підприємств" та місцевих одиниць ділової активності.

Такі реєстри задумані як мости між адміністративними та статистичними одиницями.

Національні реєстри підприємств, які розробляються з метою їх використання у статистиці, чітко виконують функцію безпомилкової ідентифікації одиниць для того, щоб:

- дозволити збирати дані в адміністративних файлах, які до них відносяться, надати базу при проведенні вибіркового обстеження;

- дати можливість проводити демографічний аналіз сукупності підприємств та їх одиниць.

Дані повинні вестися в реєстрі по трьом категоріям:

Величини ідентифікації:

1. Ідентифікаційні номери повинні зоставатися незмінними на протязі усього існування одиниці, яку визначено.

2. Зовнішні ідентифікаційні номери використовуються іноді для визначення місцезнаходження одиниць.

3. Стан діяльності або ситуація.

На практиці з різних причин в регістрі необхідно враховувати “сплячі” правові одиниці або зберігати підприємства або статистичні одиниці що згорнули свою діяльність. У цьому випадку необхідно управляти кодом стану одиниці “жива" або "мертва”. Для правової одиниці цей стан буде “юридичним", для статистичних одиниць (підприємство, місцева одиниця) - "економічним”.

4. Назва:

- правових одиниць;

Для фізичних осіб треба мати точні відомості про громадянський стан особи, для юридичних необхідно записувати офіційну назву.

- підприємство;

Багато підприємств мають свою назву незалежно від назви правової одиниці яка їх контролює.

- місцевих одиниць;

Іноді назву місцевої одиниці необхідно помітити як “вивіска", тому що часто вона плутається з повною назвою підприємства.

5. Юридична форма.

В кожній країні необхідно розробити класифікатор юридичних форм і категорій правових одиниць.

6. Адреса.

Для місцевих одиниць необхідно записувати їх фізичну адресу місцезнаходження а для правових одиниць та підприємств - ідентифікаційний номер місцевої одиниці, який є їх офіційною адресою.

Величини стратифікації:

1. Діяльність.

Будь-якій статистичній одиниці, підприємству, місцевій одиниці, одиниці економічної діяльності необхідно статистично визначити види її діяльності.

а) код основного виду діяльності;

б) “допоміжний” код для місцевих одиниць;

в) додаткові коди;

г) другорядні види діяльності.

2. Розмір.

а) кодування розміру в залежності від зайнятості;

б) кодування розміру в залежності від обороту;

в) кодування розміру у відповідності із нетто-активами.

3. Інституційний сектор.

Кожне підприємство повинно мати можливість класифікуватися в інституціональний сектор у відповідності із національним рахівництвом та бухгалтерським обліком.

Демографічні величини:

Мінімум три показники повинні вказуватись для кожної з одиниць з метою проведення першого демографічного аналізу сукупності підприємств та їх місцевих одиниць.

1. Дата створення.

Для фізичної особи - це дата адміністративного визначення як юридичної основи підприємства. Для юридичної особи - це юридична дата створення правової одиниці.

Для статистичних одиниць, підприємств місцевих одиниць - це початкова дата створення.

2. Дата запису у реєстр.

3. Дата припинення діяльності.

Для правової одиниці:

а) юридичної одиниці - це дата закриття, ліквідації, розпуску;

б) фізичної особи - дата декларації про припинення своєї діяльності. Для статистичних одиниць, підприємств, місцевих одиниць - дата припинення діяльності.

Показники взаємовідносин між одиницями:

1. Взаємовідносини приналежності.

Взаємовідносини між правовою одиницею та підприємством, та відносини між підприємством із залежними статистичними одиницями необхідно відмічати датою:

- датою початку взаємовідносин;

- датою закінчення взаємовідносин;

Показники відносин:

а) показник, що характеризує відносини між правовою одиницею та підприємством;

б) показник, що характеризує відносини між підприємством та місцевою одиницею.

2. Відношення контролю.

Хоча регістр орієнтується на підприємства та їх місцеві одиниці, однак бажано враховувати приналежність підприємств групам.

Група - це комплекс підприємств, що контролюється безпосередньо або побічно однією і тією ж правовою одиницею.

Користувачі регістрів бажають щоб регістри були “якісними", тобто щоб вони були обгрунтованими, точними та актуальними.

Обгрунтованість означає, що регістр враховує статистичні або адміністративні одиниці, які необхідні для організації збору даних, та показники по кожній з одиниць дозволяють правильно стратифікувати сукупність одиниць при виборі показових вибірок.

Точність вимагає, щоб записані дані відповідали реальним фактам.

Актуальність є доповненням до точності. Характеристики, що відносяться до кожної з одиниць, можуть постійно змінюватись. Тобто, точний та правильний реєстр повинен давати саме чітке, наскільки це можливо, уявлення за самий останній період. Окрім цих трьох елементів якості програма гармонізації та розробки реєстрів ЄС направлена на забезпечення сполучення (логічності) та координації національних статистик підприємств.

Для цього регістр, що призначений для статистичних цілей, повинен бути централізованим та доступним. Тобто регістр повинен бути единим для усіх статистичних служб, організацій, які затверджені щодо збору статистичних даних. Частково доступним регістр повинен бути і для адміністративних установ та організацій, що приймають участь у зборі інформації про правові одиниці.

Таким чином, національні системи статистики підприємств для Європейських країн повинні бути гармонізовані і надавати можливість для забезпечення міжнародного співставлення даних. Відповідність та суттєвість національних регістрів не є тільки внутрішніми критеріями, вони повинні також враховувати дотримання міжнародних норм ЄС по визначенню статистичних одиниць, концепцій та класифікаторів.

Питання для самоперевірки

  1. Яке значення мають класифікації у міжнародній економічної статистиці?

  2. Головні класифікації у міжнародній економічної статистиці?

  3. Які ознаки лежать в основі Міжнародної стандартної галузевої класифікації?

  4. З яких основних розділів складається Міжнародна стандартна галузева класифікація?

  5. Які особливості має класифікація видів економічної діяльності в Україні, порівняно з міжнародною стандартною галузевою класифікацією?

  6. Які торгові класифікації товарів існують в практиці міжнародної статистики?

  7. Які розділи входять в стандартну міжнародну торгову класифікацію?

  8. Які особливості має Гармонізована система опису і кодування товарів?

  9. Система класифікації Гармонізованої системи?

  10. Системи кодування Гармонізованої системи?

  11. З яких розділів складається міжнародна стандартна класифікація занять?

  12. З яких розділів складається міжнародна стандартна класифікація професій ?

  13. З яких розділів складається Класифікація функцій державних органів?

  14. З яких розділів складається класифікатор витрат на споживчі товари і послуги?

  15. Основні напрямкі використання статитичних реєстрів?

Тести

1. Класифікації в міжнародній економічній статистиці це:

а)розподіл елементів сукупності за певною ознакою чи декількома атрибутивними ознаками, який розглядається як стандарт та затверджується Статистичною комісією ООН;

б)групування економічних об’єктів за певною ознакою;

в)агрегація інформації як у межах груп, так і в цілому по сукупності.

2.Об'єктом міжнародної стандартної класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності є:

а) види еконо­мічної діяльності господарюючих суб’єктів;

б) галузі економіки;

в) підприємства.

3. Термін «продукція» в міжнародних стандартах з економічної статистики означає :

а) товари та послуги;

б) товари;

в) продукти.

4.Об`єктом класифікації Гармонізованої системи опису та кодування товарів є :

а) всі товари, що обертаються у міжнародній торгівлі;

б) всі товари, що виробляються в світі;

в) всі товари, що обертаються в країнах ЄС.

5. Об’єктом міжнародної класифікації COFOG є:

а) функції органів державного управління, які класифіковані за найбільш значимими аспектами діяльності уряду;

б) органи державного управління;

в) фінансові операції.

6. Об’єктом класифікатору витрат на споживчі товари і послуги є:

а) види витрат на споживчі товари і послуги для індивідуального використання;

б) споживчі товари і послуги ;

в) витрат на споживчі товари домогосподарств.

7. Головне призначення Міжнародної стандартної класифікації занять:

а)міжнародний підбір кадрів та регулювання довгострокової і короткострокової міграції працюючих між країнами;

б) аналіз структури зайнятих в світі;

в) допомога окремим країнам в побудові класифікації занять.

8. Реєстри в міжнародних стандартах з економічної статистики рекомендується використовувати:

а) для покращення обліку;

б) в рамках проведення статистичних обстежень;

в) для управління економікою.

9. Класифікації дозволяють:

а)упорядкувати інформацію про різні аспекти економічного процесу щоб забезпечити виявлення загальної картини та головних наслідків економічного процесу, а також структури економіки;

б)упорядкувати інформацію про різні аспекти економічного процесу ;

в) проаналізувати інформацію про структури економіки.

10. На відміну від групувань класифікації:

а) розглядаються як стандарт та затверджуються Статистичної комісією ООН;

б) побудовані за атрибутивними ознаками;

в) забезпечівають якісний аналіз структури економіки.

11. Відповідно до затвердженого 28 сесією Статистичної комісії ООН стратегічного плану розробки та удосконалення економічних класифікацій основна вимога щодо створення системи взаємопов’язаних міжнародних класифікацій є:

а) визначення головних класифікацій, всі інші однорідні класифікації повинні бути перегруповані відповідно до концепції основних;

б) усі класифікації повинні бути взаємопов’язані;

в) базуватися на міжнародної стандартної класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності.

12. До функціональні класифікації, або класифікації витрат за цілями необхідно віднести:

а) Міжнародну стандартну класифікацію усіх видів еконо­мічної діяльності;

б) Класифікацію функцій органів управління;

в) Міжнародну стандартну класифікацію занять.

13. Серед класифікацій занять і освіти головною визначена:

а) Міжнародна стандартна класифікація професій;

б)Міжнародна стандартна класифікація занять;

в) Міжнародна Стандартна Класифікація Освіти.

14. Головною класифікацією усіх видів економічної діяльності визначена:

а) Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів економічної діяльності;

б) Загальна галузева класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності в Європейському Співтоваристві;

в) Північна американська галузева класифікаційна система.

15. У групі класифікацій товарів та послуг головною визначена:

а) Класифікація основних продуктів;

б) Гармонізована система опису і кодування товарів;

в) Класифікація продукції за видами діяльності.