logo
Моторин

8.5. Статистична характеристика основних макроекономічних показників України в порівнянні з іншими країнами

Єдине правильне уявлення про реальне співвідно­шення валового внутрішнього продукту (ВВП) України та інших країн дають порівняння цього макроекономічного показника, які здійснюються за реальною купівельною спроможністю національних валют, а не за їх офіційними валют­ними курсами. В останні роки такі порівняння здійснюються раз на три роки у рамках Програми міжнародних (а у Європі - європейських) зіставлень(ПМЗ, ПЄЗ). Україна, після проголошення нею державної незалежності, брала участь у двох останніх фазах ПЄЗ за 1993 та 1996 рр., бере участь у порівняннях за 1999 рік. Дані цих порівнянь, які здійснюються міжнародними організаціями разом з національними статистичними службами є, незважаючи на певні недоліки цих дуже складних розрахунків, найбільш обгрунтованими і об'єктивними. Вони дають концентроване уявлення про рівень економічного розвитку окремих країн, реальне співвідношення національних валют.

Навряд чи можна заперечувати, що ці дані цікавлять громадськість нашої країни, необхідно, щоб вони були відомі керівництву України; ці показники повинні обов'язково враховуватися при формуванні не тільки нашої економічної і соціальної політики, але без їх розуміння важко вирішувати і такі важливі зовнішньополітичні питання, як, наприклад, реалізація стратегічного завдання щодо вступу України до Європейського Співтовариства.

Поширення інформації в Україні про підсумки цих міжнародних порівнянь сприяло б подоланню недовіри до будь-яких зіставлень з іншими країнами, яка склалася в суспільстві ще за радянських часів. Тоді, виходячи з політико-ідеологічних догм про безумовні переваги соціалізму над капіталіз­мом, статистичні органи колишнього СРСР десятиріччями наводили дані, які суттєво завищували співвідношення Радянського Союзу з західними країна­ми, і в першу чергу зі США, за національним доходом, промисловим вироб­ництвом, продуктивністю праці, життєвим рівнем. А натуральні показники, які друкувались, охоплювали переважно лише такі продукти, по виробництву яких СРСР випереджав США - залізній руді, сталі, цементу. Тобто порівню­валися в першу чергу сировинні проміжні товари, а, не кінцеві макроекономічні показники, які набагато краще характеризують рівень розвитку країни, ефективність і структуру виробництва, життєвий рівень населення.

Ознайомлення з цими даними також сприяло б розумінню, що еко­номічно неграмотно вимірювати наш ВВП у доларах за офіційним валютним курсом. На жаль, саме такі "перерахунки" дуже широко використовуються в Україні навіть дуже кваліфікованими економістами, не кажучи вже про засоби масової інформації.

Дані про співвідношення між країнами щодо основного макроекономічного показника - валового внутрішнього продукту за реальною купівельною спроможністю національних валют є найбільш методологічно обґрунтованим і репрезентативним засобом міжнародних порівнянь. Вони широко використо­вуються такими авторитетними міжнародними організаціями, як ООН, Світовий Банк, МВФ, ОЕСР. Їх метою є перерахунок ВВП та його основних складових, включаючи кінцеве споживання населення, споживання органів загального (державного) управління, валове нагромадження основного капіталу, експорту, імпорту в єдину валюту, що забезпечує можливість їх прямого зіставлення.

Сучасні програми міжнародних порівнянь є продуктом продовження та розвитку цих зіставлень, які ООН почала здійснювати у 1968 році. Перший раунд за 1970 р. охоплював десять країн різних континентів та різного рівня розвитку - Велику Британію, Індію. Італію, Кенію, Колумбію, США, Угорщину, Францію, ФРН (тоді - Західну Німеччину) та Японію. Порівняння 1973 р. охопили 16 країн, у 1975 р. в них брали участь 34, у 1980 р. - вже 60 і у 1985 р. -64 країни світу. З 1990р. паралельно почала здійснюватися Програма європейських порівнянь. У ПМЗ 1993 р. взяли участь вже 86 країн світу.

Щодо Радянського Союзу, то він вперто ухилявся від участі у цьому міжнародному проекті. Формально відмова обґрунтовувалася тим, що ці порівняння здійснювалися на базі буржуазної, а звідси - ненаукової і вуль­гарної методології (хоча вже тоді Польща та Угорщина брали в них участь), зокрема тим, що ними охоплювались і галузі так званої "сфери нематеріального виробництва". А ми не могли "поступитися принципами". Проте насправді дві інші обставини унеможливлювали участь у них СРСР. Перша - розуміння того, що наслідки будуть менш сприятливими для Радянського Союзу, ніж ті показники, які щорічно наводились у статис­тичних збірниках "Народное хозяйство СССР". Друга - засекреченість основного масиву даних, які були необхідні для проведення зіставлень.

І лише в останні роки існування СРСР, з проголошенням політики гласності і відкриттям майже всієї статистичної інформації, а саме - у середині 1989 р., становище змінилось. СРСР погодився взяти участь у ПЄЗ 1990 року. У 1989 р. статистичними органами СРСР і ФРН було здійснено спільне зіставлення ВВП за міжнародною методологією. Як і можна було чекати, його результати дали для СРСР значно нижчі результати, ніж досі давав Держкомстат СРСР. Згідно з цим порівнянням, ВВП в СРСР дорівнював на душу населення 38,3 % від показників ФРН . А за даними Держкомстату СРСР тих часів, національний дохід (показник, близький до ВВП) в СРСР становив у 1985р. 66% до рівня США або 57% на душу населення [13, с. 581, 615, 623]. За підсумками порівнянь 1990р., ВВП на душу населення у Радянському Союзі становив 37.3% до рівня ФРН та 31,6% до рівня США [28, с. 108]. Тобто радянські версії зіставлень зі США завищувалися на користь СРСР приблизно вдвічі. Одночасно слід зауважити, що частково результати порівнянь 1990 р. могли бути для СРСР завищеними. Так, важко повірити, що ВВП на душу населення в СРСР тоді був у 1,35 раза вищий, ніж у Польщі, а кінцеве споживання населення на душу населення вище у 1,23 раза.

Україні за радянських часів взагалі не дозволялося наводити у статистичних щорічниках ніяких, навіть вигідних для нас, порівняльних цифр, бо вважалося, що такі порівняння мають націоналістичний характер. Тому більше десяти років (з 1979 до 1989 рр.) в українських статистичних щорічниках не вміщувалися ніякі порівняння з іншими країнами, і лише деякі досить дозовані і позичені з союзних щорічників порівняння з включенням в них УРСР з'явились у 1990 р. [14, с. 466-478]. Крім того, надмірна, необгрун­тована таємність щодо статистичних даних унеможливлювала наведення багатьох найважливіших економічних даних. Так, по СРСР у 1980-1984 рр. не друкувалося даних по валовому збору зернових культур, а в статистичних щорічниках України того часу не дозволялося наводити навіть дані з видобутку вугілля, нафти, газу, виробництва чавуну і сталі. Починаючи з 1990р., в економіці України тривав спад, ВВП щорічно знижувався. У 1993 р. ВВП становив 70,6 % до рівня 1990 р., а в розрахунку на душу населення - 70,2 відсотка. У 1996 р. ці показники відповідно знизилися вже до 43,0 і 43,9 відсотка.

Звичайно, що економічна криза не могла не позначитися на погіршенні співвідношень України з іншими, і, в першу чергу, провідними західними країнами. Враховуючи, що дані останнього раунду європейських порівнянь закін­чуються 1996 р. то інтерес до цих показників у наступні роки, у табл. 3.1.1. по­даються базові показники ВВП на душу населення за 1996-2000 рр. і спів­відношення ВВП на душу населення відносно США. В оригіналі ці показники розраховано в австрійських цінах (базової країни європейських порівнянь) і наводяться у процентах до Австрії.

Для зручності у табл. 3.1.1. вони перераховані до показників США, але залишаються в австрійських цінах. Щодо України, то її душовий ВВП продовжував знижуватися по відношенню до американського показника у 1997-1999 рр., і лише у минулому 2000 р., коли ВВП України зріс на 6,1 %, а на душу населення майже на 6,5 %, його співвідношення до США трохи підвищилося.

Другим важливим результатом Програм міжнародних та європейських порівнянь є одержання паритетів купівельної спроможності (ПКС) національних валют відносно міжнародної валюти, яка приймається за базову. У ПМЗ це американський долар, а у ПЄЗ - австрійський шилінг. Показники ПКС базуються на фактичних співвідно­шеннях цін на окремі товари (наприклад на окремі види хліба та інших продуктів із зерна) та послуги (тобто розраховуються "знизу"). Групові цінові паритети розраховуються по зважених співвідношеннях цін на товари цієї групи і далі - до співвідношень, які охоплюють весь ВВП.

Таблиця 5.

ВВП на душу населення за паритетами купівельної спроможності та індекси змін ВВП на душу населення до США у 1990-2000рр.

Країна

ВВП на душу населення, США =100.0%

ВВП на душу населення, дол.США

1990

1996

1997

1998

1999

2000

1996

1997

1998

1999

2000

США

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

27924

28790

29535

30005

30155

15 країн ЄС

69,4

70,7

69,9

69,3

19742

20124

20468

ФРН

72,0

76,2

74,3

73,7

74,5

76,7

21278 21278

21391

21767

22365

23125

Франція

78,0

73,7

72,9

72,5

74,7

77,2

20580

20988

21413

22420

23285

Велика Британія

71,3

70,1

70,1

68,6

69,2

71,2

19574

20182

20261

20775

21485

Італія

73,2

74,1

71,3

69,7

69,9

71,7

20692

20527

20586

20975

21625

Австрія

75,2

79,5

78,7

78,6

79,5

81,6

22200

22888

23215

23840

24605

Туреччина

21,2

21,5

22,0

22,0

20,4

19,7

6004

6334

6498

6130

5945

Польща

22,9

26,3

27,1

27,6

28,4

29,4

7344

7802

8152

8525

8865

Чехія

48,0

45,6

44,6

43,1

42,6

43,0

12733

12840

12730

12780

12970

Словач­чина

35,3

31,6

32,4

32,8

33,1

33,6

8824

9328

9687

9930

10130

Угорщина

37,6

33,2

33,7

34,5

35,7

37,1

9271

9702

10190

10720

11200

Румунія

26,3

21,8

21,6

19,4

19,6

20,2

6087

6218

5730

5885

6090

Росія

41,0

24,2

23,7

21,9

22,5

23,0

6758

6823

6468

6745

6925

Україна

27,8

11,9

11,3

10,8

10,7

11,4

3323

3253

3190

3215

3430

Бєларусь

28,5

18,5

20,0

21,1

21,6

22,0

5166

5758

6232

6475

6635

Молдова

27,8

7,7

7,6

6,6

6,2

6,1

2150

2188

1943

1870

1830

Таким чином, на відміну від використання валютного курсу, який вста­новлюється "зверху" і за умов його використання при будь-яких пере­рахунках (ВВП, його окремих компонентів або заробітної плати чи бюджету) є однаковим і залежить лише від його офіційних змін, паритети по окремих товарах і послугах, їх групах, компонентах ВВП і всьому ВВП не збігаються і можуть значно відрізнятися від середніх показників по всьому ВВП, не кажучи вже про те, що вони не збігаються з офіційним валютним курсом.

Щодо України, то майже як і для всіх країн, в яких ВВП на душу насе­лення не досягає приблизно 2/3 від рівня США, середні паритети купівельної спроможності національної валюти є вищими, ніж офіційний валютний курс. Це слід розуміти в тому сенсі, що на один американський долар в них можна придбати більше товарів та послуг, ніж за співвідношенням, яке випливає з офіційного валютного курсу.

Починаючи з 1993 р. показники ВВП України на душу населення за реальною купівельною спроможністю вміщуються у щорічних "Доповідях про людський розвиток" Програми розвитку ООН (ПРООН) поруч ще з двома компонентами - тривалістю життя при народжен­ні та показниками освіти, за якими ПРООН розраховує індекс людського розвитку (ІЛР) і за його абсолютною величиною визначає місце країн у світі за цим показником серед 174 країн світу. Показники ВВП і місце України та сусідніх з нею країн за індексами людського розвитку наводяться у табл. 8.1.2.

Таблиця 8.1.2.

ВВП на душу населення в Україні та сусідніх з нею країнах (дол.США за реальною купівельною спроможністю) та місце за індексом людського розвитку (ІЛР) *

Країна

Показникіндекс

Рік видання доповідей ПРООН

1993

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Рік, за який наведені дані

1990

1992

1993

1994

1995

1997

1998

Україна

ВВП

5433

5010

3250

2718

2361

2190

3194

ІЛР

45

54

80

95

102

91

78

Росія

ВВП

7968

6140

4760

4828

4531

4370

6460

ІЛР

37

52

57

67

72

71

62

Бєларусь

ВВП

5727

6440

4244

4713

4398

4850

6319

ІЛР

38

42

61

62

68

60

57

Молдова

ВВП

3114

3670

2370

1576

1547

1500

1947

ІЛР

64

81

98

110

113

104

102

Польща

ВВП

4237

4830

4702

5002

5442

6520

7619

ІЛР

49

51

56

55

52

44

44

Словаччина

ВВП

X

6690

5620

6389

7320

7910

9699

ІЛР

X

40

41

42

42

42

40

Угорщина

ВВП

6116

6580

6059

6437

6793

7200

10232

ІЛР

28

50

46

48

47

47

43

Румунія

ВВП

2800

2840

3727

4037

4431

4310

5648

ІЛР

77

98

74

79

74

68

64

Довідково: Середній ВВП по всіх країнах світу, дол. США

Х

4890

5410

5428

5798

5990

6322

6526

ВВП України до середнього по світу, %

Х

111

93

60

47

39

33

49

ПРООН у своїх публікаціях намагається спиратися на дані Програм міжнародних та європейських порівнянь. Але оскільки у її доповідях дані по всіх країнах наводяться лише за один (останній) рік, у наступних виданнях вони не виправляються і виникає викривлення показників ВВП, то ПРООН не може чекати три-чотири роки, поки будуть проведені розрахунки ПМЗ і ПЄЗ. Тому, спираючись на підсумки попередніх порівнянь, вміщує свої оцін­ки за наступні роки. Внаслідок цього виникають серйозні неузгодження і пев­ні помилки щодо співвідношень показників ВВП в динаміці та між країнами.

Так, можна вважати, що порівняння ВВП по Україні та сусідніх країнах СНД за перші роки обчислення (до одержання результатів порівнянь за 1993 р.), найімовірніше, були дещо завищеними щодо інших країн. Виходило, що у 1990р. ВВП на душу населення в Україні був на 11% вище середньосвітового рівня. Навряд чи також ВВП на душу населення в Росії у 1990 і 1992 рр. був майже в 1,9 раза вищим, ніж у Польщі і в 1,3 раза вищим, ніж в Угорщині. В Україні ВВП на душу населення за цими даними теж був у 1990 і 1992 рр. вищим, ніж у Польщі, що також викликає сумніви. Також є підстави для сумніву, що у 1990р. ВВП у Росії на душу населення був у 1,47 раза вищим, ніж в Україні, а у Молдові складав лише 57 % від ВВП України. За даними Статистичного комітету СНД у 1990 р. вироблений національний дохід на душу населення в Росії становив 132 % до України, в Бєларусі - 126 % і в Молдові - 95 % [22, с. 169, 290, 329, 488].

У ПЄЗ-93 для всіх країн, дані по яких наводяться в табл. 3.1.2., були використані коригування, які призвели до істотного заниження показників ВВП по цій групі країн у порівнянні з іншими країнами світу. Це призвело до різкого зниження показників ВВП України на душу населення у порівнянні з попередніми роками (1993р. до 1992р. - падіння на 35,2%, фактично ж, за даними Держкомстату, - на 14,2 %) [16, с. 12]. І ці "скориговано-занижені" дані використовувалися ПРООН для України по 1997р. включно (1997 р. - 2190 дол.США на душу населення), бо, видаючи влітку 1999 р. свою чергову "Доповідь про людський розвиток" з даними за 1997 р., ПРООН ще не мало підсумків ПЄЗ за 1996 р. (оприлюднених наприкінці 1999 р.), в яких такі коригування вже не використовувалися. Тому у наступному виданні Доповіді ПРООН 2000 р; показники душового ВВП України були збільшені до 3194 дол.США, або більш ніж на тисячу доларів США за рік (у 1,46 раза). Зрозуміло, що це теж не може відповідати дійсності.

Слід також взяти до уваги, що ВВП на душу населення в Україні вихо­див у 1993 р. на 40 % меншим за середньосвітовий рівень, у 1994 р. - на 53, у 1995 р. - на 61, у 1997 р. - на 67 % або втричі меншим, ніж у світі. І лише у 1998 р. з використанням показників порівнянь 1996 р. він підвищився до 49 % світового рівня, залишаючись вдвічі меншим, ніж в усьому світі. Такі різкі зміни по Україні пояснюються двома обставинами. Перша — це реальне падіння ВВП на душу населення у 1997-1999рр. - практично вдвічі у порівнянні з рівнем 1990 року. Друга - застосування в Україні та ще в кількох країнах з перехідною економікою коригувань, які базувалися на ПЄЗ-93 і включались у дані Доповідей ПРООН за 1993-1997 роки. Цим значною мі­рою і пояснюється, що ВВП на душу населення в Україні з урахуванням зни­жуючих коригувань був у 1997р. (2190 дол.США) на 12% нижчим, ніж у Шрі-Ланці (2490 дол.США), на 18 % - ніж у Папуа - Новій Гвінеї (2654 дол.США) і на 5 % нижче, ніж на Соломонових островах (2310 дол.США), не кажучи вже про відставання у 1,4 раза від Китаю (3130 дол.США) або у 2,9 раза - від Туреччини (6350 дол.США) і у 3 рази -від Бразилії (6480 дол.США). По всіх цих країнах такі коригування не застосовувались. Україна за показником ВВП на душу населення у 1997 р. була на 120 місці серед 174 країн світу [24, с. 134-136]. І лише в останньому випуску Доповідей ПРООН 2000 р. по Україні були наведені реальніші показники - 3194 дол.США на душу населення у 1997 році.

Дворазове падіння ВВП на душу населення в Україні після 1990 р. і використання невиправданих коригувань відіграли основну роль у зниженні місця України за узагальнюючим ІЛР з 45 місця у 1993 р. до 102 місця (серед 174 країн) у 1995 році. У розрахунках за 1997 р. ПРООН була дещо змінена методологія розрахунків цього індексу, що обумовило деяке підвищення місця України - до 91 місця. За останніми розрахунками 1998 р. (Доповідь ПРООН 2000 р.), коли були усунуті знижуючі коригування, Україна дещо піднялась у цьому рейтингу - до 78 сходинки у ІЛР. Дві інші складові ІЛР не впливали так сильно на зниження України у цьому індексі, бо, хоча тривалість життя при народженні в Україні після 1990 р. знизилась, цей показник залишається вищим за середньосвітовий (Україна у 1998 р. -68,8 років, середньосвітовий - 66,7 років). А за індексом освіти (0,92) Україна значно випереджає середньосвітовий показник (0,74) і посідає за ним 27-32 місце у світі [25, с. 157-160].

Можна вважати, що в останній Доповіді ПРООН 2000 р. показники ВВП і індексу людського розвитку по Україні реально відображають її сучасне місце у світі.

Треба ще коротко зупинитися на показниках валового продукту на душу населення, які обчислює і друкує Світовий Банк у двох впливових і авторитетних виданнях - щорічнику "World Development Indicators" та більш стислому аналогічному щорічнику "World Bank Atlas". По-перше, Світовий Банк користується не показником валового внутрішнього продукту (ВВП), а близьким до нього показником валового національного продукту (ВНП). Різниця між ними у тому, що ВВП охоплює валовий продукт, який ство­рюється на території даної держави як вітчизняними, так і зарубіжними еко­номічними одиницями, а ВНП - лише вітчизняними, включаючи й ту части­ну, яка створюється в інших країнах, і водночас не включає продукт, який створений у тій чи інший країні не вітчизняними економічними одиницями. У більшості країн світу, у тому числі і в Україні, абсолютні значення ВВП і ВНП близькі і мають розходження не більше ніж на 1-4 відсотки. По-друге, Світовий Банк розраховує ВНП у двох варіантах. Перший обчислюється на базі паритетів купівельної спроможності, тобто за тією ж методологією, що у програмах міжнародних та європейських порівнянь. Другий, який вико­ристовується головним чином лише як база для розподілу фондів і допомоги Світового Банку між його членами, розраховується на базі середніх показ­ників ВНП за три роки, які перераховуються з національної валюти у долари США за офіційним валютним курсом.

Щодо України, то її показники ВНП за паритетом купівельної спро­можності у двох останніх публікаціях Світового Банку були майже такими ж, як наводились у Доповідях ПРООН - у 1997р. (щорічник Світового Банку 1999р.) - 2230дол.США на душу населення (у Доповіді ПРООН -2190 дол.США), а в щорічнику 2000 р. з даними за 1998 р. - 3130 дол.США (Доповідь ПРООН - 3130 дол.США). А другий показник, який базується на валютному курсі і який, на жаль, досить часто цитується і використовується для порівнянь в наших економічних виданнях і засобах масової інформації, становив в Україні на душу населення 1200 дол.США у 1995-1996 рр. з відчутним зниженням до 980 дол.США (на 19%) у 1997-1998 рр. [30, с. 14; 31, с. 12]. Причина такого істотного падіння — у зниженні валютного курсу української гривні до долара США з середньорічних показників у 1,473 грн. до долара США у 1995 р. і 1,829 грн. у 1996 р. (середня за два роки - 1,651) до 1,862 грн. у 1997 р. і 2,449 грн. до долара США у 1998 р. (середня за два роки - 2,155). Зрозуміло, що для 1999 і 2000рр., коли середньорічний офіційний курс гривні до долара США становив відповідно 4,130 і 5,440, а середній за два роки - 4,785, можна чекати, що ВВП на душу населення в Україні, згідно з методикою Світового Банку, скоротиться десь до 630 дол.США на душу населення.

Звичайно, що ці технічні розрахунки Світового Банку, які вико­ристовуються для інших цілей, не слід використовувати у будь-яких економічних порівняннях по Україні і характеристиці її ВВП у доларовому обчисленні. Економічно грамотними і виправданими є лише розрахунки, які базуються на зіставленнях паритетів купівельної спроможності.

Питання для самоперевірки

  1. Яки етапи міжнародних зіставлень ?

  2. Яки є п’ять найважливіших вимог у практиці міжнародних зіставлень ?

  3. Як визначаєтся паритет купівельної спроможності ?

  4. Яка процедура добору й узгодження товарів-представників ?

  5. Скільки продуктів містив остаточний перелік продуктів підготовлений ЄВРОСТАТом?

  6. Що є ідентичні товари , аналогічні товари і товари, що не піддаються порівнянню?

  7. Що є критерієм коригування цін товарів-представників порівнюваних країн?

  8. Яки основні принципи вибору параметрів при визначенні розміру коригування цін товарів-представників?

  9. Як розраховуется індивідуальний та груповий індекси цін?

  10. Сутність методу Гірі-Каміса.

  11. Як розраховуются індекси ЕКШ?

  12. Формули Герарді та Уолша.

  13. Яке місце посідає Україна в міжнародних зіставленнях в 90-х роках 20 сторічча?

  14. Яки можливості дают Украінському Уряду результати міжнародних зіставленнь при формуванні соціальної і економічної політики?

Тести

1.Результати міжнародних зіставлень використовуються:

а) міжнародними організаціями ;

б) національними державними органами і неурядовими організаціями різних країн;

в) вченими для аналітичних і практичних робіт.

2. Основні розбіжності статистичних показників економіки окремих країн:

а) у відборі одиниць спостереження;

б) в методах збору і обробки даних;

в) в незіставності часових рядів показників.

3.У практиці міжнародних зіставлень вимога характерності ваг є:

а) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні бути максимально характерні для економіки країн, що зіставляються;

б) ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні бути виражені в єдиній валюті.

4. У практиці міжнародних зіставлень вимога незалежності від вибору базисної країни є:

а) на результат зіставлення показників країн не повинно впливати рішення про те, яка країна розглядається в даному зіставленні як базисна;

б) в яких одиницях вимірюються показники базисної країни .

5. У практиці міжнародних зіставлень вимога транзитивності є:

а) необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для усіх пар країн, що беруть участь у багатобічному зіставленні;

б) перехід від методології розрахунку однієї країни до другої.

6. У практиці міжнародних зіставлень вимога оберненості факторів є:

а)добуток індексів цін і фізичного об’єму, отриманих в результаті зіставлення незалежно один від одного, повинен дорівнювати індексу вартості;

б) фактори можна замінювати аналогами.

7. У практиці міжнародних зіставлень вимога адитивності є отримані в результаті зіставлень:

а)індекси (цін або фізичного об’єму) повинні бути внутрішньо узгодженими;

б) індекси (цін або фізичного об’єму) можна складати.

8. Метод “перехідних ключів” використовується:

а) для усунення відмінностей між національними показниками і аналогічними показниками міжнародного стандарту;

б) для переходу від методології розрахунку показників однієї країни до іншої;

в) для зіставності структури показників часових рядів по окремих країнах.

9. Показники в розрахунку на 1 особу по окремих раїнах розраховують:

а) для міжнародного порівняння інтенсивності якогось явища;

б) для порівняння значень показників окремих країн у світовому підсумку;

в) для міжнародного порівняння їх соціально – економічного розвитку;

10. Джерело даних для міжнародних зіставлень:

а) дані національних статистичних служб;

б) часові ряди показників в базах даних міжнародних організацій;

в) публікації міжнародних організацій.

11. Різниця між часовими та територіальними міжнародними зіставленнями полягає у:

а) об’єкті дослідження;

б) тому що, часові зіставлення використовують дані за період часу, а територіальні на момент часу;

в) меті дослідження (територіальні вивчають структуру явищ, а часові – тенденції розвитку ).

12. Об’єктом Програми міжнародних зіставлень ООН є:

а) всі елементи ВВП;

б) обсяг кінцевого споживання ВВП та його основних компонентів;

в) товари та послуги і ціни на них.

13.Мета програми міжнародних зіставлень ООН:

а) перерахунок основних компонентів ВВП в єдину валюту;

б) відбір репрезентативних товарів та послуг-представників;

в) визначення рівня життя населення в країнах, які порівнюються.

14. Основний метод, що використовувався в програмі міжнародних зіставлень ООН за 1993 рік:

а) “зірковий” метод;

б) парних порівнянь країн;

в) багатокраїнних порівнянь.

15. Місце України по результатах Програми міжнародних зіставлень 1993 р.

а) 10;

б) 17;

в) 27.

16. Спеціалісти міжнародних статистичних служб при відсутності даних від країни застосовують:

а) метод експертних оцінок;

б) метод екстраполяції даних за попередній період;

в) в часовому ряді цієї країни ставиться позначка “…”.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ