logo
Моторин

Рахунок товару а

  1. Товар А, вироблений галуззю, що спеціалізується на виробництві цього товару

  2. Товар А, вироблений іншими галузями

  3. Товар А, вироблений органами загального управління та приватними некомерційними організаціями

  4. Імпорт товару А

  5. Імпортне мито

  1. Проміжне споживання товару А

а) галузями виробництва товарів

б) приватними некомерційними організаціями

в) органами загального управління

  1. Кінцеве споживання домашніми посподарствани

  2. Приріст матеріальних оборотних коштів

  3. Вкладення в основні фонди

  4. Експорт

Ресурси

Використання

У лівій частині рахунку відображаються всі ресурси товару А. Вони складаються з виробництва й імпорту. Як бачимо, у наведеному рахунку виробництво розподіляється на кілька категорій.

У правій частині рахунку показується використання товару А на кінцеве і проміжне споживання у різних секторах економіки з урахуванням органів загального управління та приватніх некомерційніх організації, а також на приріст запасів, експорт та ін.

Прикладом рахунків ІІІ класу може бути такий:

Рахунок доходів і витрат домашніх господарств і дрібних некорпорованих підприємств

  1. Кінцеве споживання

  2. Виплати доходів від власності

  3. Страхові платежі

  4. Прямі податки

  5. Обов’язкові платежі, штрафи та ін.

  6. Внески у приватні некомерційні організації

  7. Заощадження

  1. Заробітна плата, з урахуванням відрахувань на соціальне страхування

  2. Прибуток

  3. Відрахування від підприємницьких доходів напівкорпорованих підприємств

  4. Доходи від власності

  5. Страхові відрахування

  6. Надходження з фондів соціального забезпечення

  7. Інші надходження

Витрати

Доходи

Цей рахунок характеризує поточні доходи і витрати населення. Різниця між ними відображається у статті “заощадження”.

26 стандартних допоміжних і додаткових таблиць служили для представлення деталізованих статистичних рядів, які було неможливо оформити у вигляді рахунків. Як показав практичний досвід, ці рахунки служать основою для оцінювання існуючих планів і тих, які пропонуються відносно економічної статистики.

СНР 1968 року не є міжнародною нормою, а призначена лише для показу того, як класифікації, таблиці та рахунки системи можуть бути пристосовані до умов тієї або іншої країни.

Одним з варіантів модифікованої СНР 1968 року є Європейська система інтегрованих економічних рахунків (ЄСР), підготовлена Євростатом. Вона відрізняється від СНР тим, що має додаткову інформацію по виробництву і фінансам, докладні дані про розподіл і перерозподіл доходів.

СНР 1993 року, як і СНР-1953та СНР-1968 являє собою черговий етап у розвитку національного рахівництва. З історичної точки зору як зміст СНР 1993 року, так і робота по її аналізу і перегляду відображають розширення досвіду і спеціальних знань, які лежать в основі СНР, досягнення більш повного узгодження між СНР й іншими міжнародними статистичними стандартами, а також зміна напряму досліджень в цій області.

Близько 120 країн і територій представляли дані статистики національних рахунків в Організацію Об'єднаних Націй для включення в «Щорічник» після затвердження СНР 1968 року.

Протягом 1975-1980 років було проведено декілька регіональних нарад по аналізу досвіду використання СНР 1968 в різних країнах. В 1979 році Статистична комісія ухвалила в рішення про сформування відповідної групи експертів та запропонувала розробити конкретні пропозиції на короткострокову перспективу по внесенню в СНР уточнень і приведення її у відповідність з новими умовами. На своїх сесіях 1983 і 1985 років Статистична комісія прийняла рекомендації експертної групи, але зазначила, що в ході такої роботи важливо зберегти спадкоємність, уникаючи серйозної зміни визначень і класифікацій. Приоритетними було визначено питання, які пов'язані з практичним впровадженням СНР в країнах, що розвиваються.

За 1982-1985 роки міжнародні організації, консультанти та національні статистичні установи провели дослідження за темами, які були виявлені для обговорення. Результати досліджень були розіслані фахівцям в конкретних областях з проханням представити свої зауваження, а потім обговорені на регіональних нарадах, в яких брали участь представники національних статистичних служб. У порядку підготовки до наступного етапу роботи Міжсекретаріатська робоча група (представники МВФ, Євростату, ОЕСР) склала два документи – про організацію перегляду СНР і про концептуальні основи переглянутої СНР.

За 1986-1989 роки групи експертів обговорили широке коло питань за наступними темами: структура СНР, зіставлення цін і кількості, зовнішній сектор, сектор домашніх господарств, державний сектор, рахунки виробництва і таблиці затрат-випуску, фінансові потоки та баланси активів і пасивів, а також узгодження СНР і БНГ. У 1989 році для розгляду невирішених питань і аналізу проектів глав переглянутої СНР була створена Група експертів по координації СНР; ця група провела шість засідань.

В основу обговорення був покладений документ, підготовлений Міжсекретаріатською робочою групою. На цих нарадах усе більший інтерес викликало питання обліку екологічних аспектів. У 1991 році Статистичній комісії був представлений попередній проект переглянутої СНР. До літа 1992 року в переглянутий комплекс проектів глав і додатків були внесені подальші уточнення і доповнення. Даний проект був покладений в основу обговорення на міжрегіональному семінарі, що відбувся в жовтні 1992 року. У 1993 році Статистична комісія одноголосно рекомендувала затвердити новий проект СНР, а Економічна і Соціальна Рада Організації Об'єднаних Націй призвала держави-члени і міжнародні організації до використання цієї системи.

Незважаючи на відсутність істотних розбіжностей відносно невирішених питань, на останніх етапах процесу перегляду сформувалася програма досліджень у декількох напрямах.

1.Розробка практичних вказівок для чіткого розподілу комісійних зборів за фінансове посередництво, що непрямо вимірюються по конкретних користувачах. Комісія прийняла пропозицію Міжсекретаріатської робочої групи по національних рахунках про забезпечення в СНР гнучкого підходу до застосування цього принципу в окремих країнах або групах країн.

2. Передбачалося умовне обчислення плати за оренду будівель, що знаходяться у власності та користуванні органів державного управління і некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства.

3. Розмежування виплат, що приносять вигоду переважно споживачам, і виплат, що приносять вигоду переважно виробникам. Необхідні подальші дослідження, особливо з урахуванням важливого значення субсидій в деяких країнах.

4.Розмежування організованого і неорганізованого секторів економіки. Провідною організацією, що займається розробкою таких критеріїв, є Міжнародна організація праці (МОП), а саме питання включене в програму досліджень по національному рахівництву, що передбачає продовження співпраці з МОП в цій області.

5.Облік екологічних аспектів через розробку допоміжних екологічних рахунків. Він потрібен для країн, зацікавлених в побудові системи таких допоміжних рахунків, які необхідні для вироблення політики і проведення аналізу, направленого на екологічно безпечне і стійке зростання та розвиток. У цьому розділі настійно рекомендується продовжувати співпрацю в області досліджень і методологічних розробок між укладачами національних рахунків і фахівцями з питань навколишнього середовища.

6.Зазначається, що дві з класифікації: Класифікація індивідуального споживання за призначенням (КІСП) і Класифікація виробників за призначенням (КВП) – носять попередній характер. Що стосується Класифікації функцій органів державного управління (КФОДУ), то її модифікація повинна забезпечити як більш точне визначення соціальних трансфертів у натуральній формі, так і більш повне виявлення таких функцій, що набувають все більшу важливість з точки зору ліквідації та запобігання екологічній шкоді.

7.Необхідна подальша робота по вдосконаленню матричного формату для рахунків накопичення та балансів активів і пасивів.

В СНР 1993 року розроблени наступні проблеми: межі нагромадження і запасів; випуск послуг, включаючи послуги, що виробляються в рамках домашніх господарств; види фінансової діяльності, включаючи таку діяльність, як, наприклад, операції з похідними фінансовими інструментами; рахунки трудових ресурсів, регіональні рахунки.

В СНР 1993 року сформульовані дві функції, які стоят перед нею: пасивна та активна. Пасивна функція полягає в тому, що національні рахунки являють собою деяку організаційну структуру для економічної статистики. Виходячи з цього основна цінність СНР полягає в узгодженості класифікацій і визначень, а також у відображенні взаємозв'язків між різними частинами економіки. Таким чином, основна увага повинна приділятися поліпшенню вихідних статистичних даних. Активна функція полягає в тому, що національні рахунки служать головним чином для того, щоб полегшувати економічний аналіз і прийняття рішень. Від структури СНР і визначень, що використовуються в ній залежать не тільки можливості проведення того або іншого виду аналізу, але і сам підхід до розгляду економічних і соціальних проблем. Це веде до перегляду сфер застосування національного рахівництва.